Ізабелла Бенкс
| Ізабелла Варлей | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | англ. Isabella Varley[1] | |||
| Народилася |
25 березня 1821[2][3] Манчестер, Ланкашир, Англія, Сполучене Королівство[1] | |||
| Померла |
4 травня 1897[2][3][4] (76 років) Далстонd, Гекні, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство | |||
| Поховання | Abney Park Cemeteryd | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Сполучене Королівство | |||
| Діяльність | письменниця, письменниця-романістка, поетка | |||
| Magnum opus | The Manchester Mand | |||
| Членство | Lancashire and Cheshire Antiquarian Societyd | |||
| У шлюбі з | George Linnaeus Banksd | |||
|
| ||||
 Ізабелла Бенкс у Вікісховищі | ||||
Ізабелла Бенкс (англ. Isabella Banks; нар. 25 березня 1821 — пом. 4 травня 1897). Народилася в Манчестері, Англія, і сьогодні найбільш відома завдяки своїй книзі «Манчестерський чоловік», опублікованій у 1876 році.
Становлення[ред. | ред. код]
Ізабелла Варлей народилася 25 березня 1821 року в Олдем-стріт, 10, у районі, який зараз відомий як Північний квартал Манчестера. Ізабелла мала жвавий інтерес до історії Манчестера та його політичного розвитку. Її батько Джеймс та мати Амелія були активними політиками задовго до того, як у місті Манчестер з'явилися власні парламентські представники; її батько протягом життя займав кілька офіційних громадських посад, будучи міським олдерменом та магістратом.
Іншим інтересом Ізабелли було письменництво. Талант вперше став помічений, коли газета «The Manchester Guardian» опублікувала її вірш «Вмираюча дівчинка своєї матері» у 1837 році. Перша збірка поезій «Листя плюща» була опублікована в 1844 році.
Письменницька діяльність[ред. | ред. код]
Ізабелла вийшла заміж за Джорджа Бенкса у 1846 році після чого, відповідно до стилю того часу, здебільшого публікувалася під ім'ям місіс Д. Ліннеус Бенкс, хоча іноді писала під своїм дівочим прізвищем — Варлей. У неї було восьмеро дітей, з яких лише троє дожили до дорослого віку. Її чоловік Джордж був журналістом і редактором, який працював у різних місцях Великобританії.
На початку 1860-х років померла старша дитина Ізабелли (тоді їй було 14 років). Саме почуття втрати надихнуло її на написання першого роману «Дім Божого Провидіння». У 1865 році вона у співавторстві з чоловіком опублікувала збірку пісень і віршів «Ромашки у траві» (Daisies in the Grass). Книга «Становлення Вільяма Едвардса» — «Історія мосту краси» — також була результатом спільної праці. Її відомі літературні твори: «Дочка годинникаря та інші казки», «Заборонено виходити заміж» (два томи), «Більше, ніж корони» (1881), «Клерк Калеба Бута: Ланкаширська історія (1878), Слава: Вілтширська історія», «Сибілла та інші історії» (1885), «Перлини міс Прінгл» та «Раби кабали — історія боротьби» (1893), соціальний роман про луддитів на півночі Англії. Деякі з цих творів перевидавалися по кілька разів протягом XX століття, більшість продовжує публікуватися для продажу як друковані видання на вимогу.
«Манчестерський чоловік»[ред. | ред. код]
Роман Бенкс «Манчестерський чоловік» вперше був опублікований у журналі «Cassell's Magazine» у січні-листопаді 1874 р., а потім вийшов у трьох томах у 1876 р.[1] Книга стала її вічним досягненням і вважається важливим соціально-історичним романом, де мова йде про становлення Джабеза Клегга, однойменного «Манчестерського чоловіка», від часів Наполеонівських війн до першого Реформаторського акту. Його особиста доля створює історію романтики і мелодрами, його життя від учня до майстра та від бідності до багатства віддзеркалює зростання та процвітання міста. У 1896 році, за рік до її смерті, з'явилося ілюстроване видання «Манчестерської людини» з сорока шістьма гравюрами і трьома картами.
Книгу досі читають у всьому світі (після перевидання у 1991 та 1998 роках), а її героїв Джабеза Клегга та Джошуа Брукса вшановують на місцевому рівні у назвах манчестерських пабів[4]. Цитати з роману: «Мінливість — це епітафія світів», «Зміна сама по собі незмінна», «Люди зникають з історії життя, як земля, хоча їхня праця чи вплив залишаються» є епітафією на надгробку Тоні Вілсона, одного із засновників «Фабрики звукозапису» в Манчестер.
Ентоні Троллоп дуже захоплювався внеском Ізабелли Бенкс у літературу. Він зауважив, що її «її заслуги в літературному житті не досягли справедливої винагороди».[5] Невдовзі після цього благодійна організація Королівського літературного фонду «Trollope» надала Ізабеллі 355 фунтів стерлінгів.
Політичні інтереси[ред. | ред. код]
Ізабелла Бенкс брала участь у кампаніях за права жінок, читала лекції на тему «Жінка, якою вона була, якою вона є і якою вона може бути». З 1842 року вона була членом Жіночого комітету Ліги боротьби проти хлібного закону.
Смерть і пам'ять[ред. | ред. код]
Бенкс померла 4 травня 1897 року у своєму будинку в Лондоні. Вона була похована на алеї Літтл Елм на кладовищі Ебні Парк, Сток Ньюїнгтон, у Лондоні, разом зі своїм чоловіком, який помер у 1881 році. У 2015 році її ім'ям було названо вулицю в районі Першої вулиці в Манчестері.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 56.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ Van Ardsel, Rosemary T. (2004), Banks, Isabella Varley (1821–1897), Dictionary of National Biography, Oxford University Press, процитовано 10 листопада 2009
- ↑ Adam Jupp (12 вересня 2014). Famous Manchester names honoured in First Street development. Manchester Evening News. Процитовано 12 травня 2016.
Список літератури[ред. | ред. код]
- Morley (2013), p. 56
- ^ Jabez Clegg, Dover Street, M13; Joshua Brooks, 106 Princess Street, M1
Посилання[ред. | ред. код]
- Твори Mrs. G. Linnaeus Banks у проєкті «Гутенберг»
- Works by or about Mrs. G. Linnaeus Banks at Internet Archive
- Works by or about Isabella Banks at Internet Archive
- Works by Isabella Banks at LibriVox (public domain audiobooks)
- The Manchester Man — Chapters 1 — 16 (Not complete book) PDF 445kb
- Isabella Banks memoir in Geocities database at the Wayback Machine (archived 26 October 2009)
|
