Ізоелектрична точка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ізоелектричною точкою речовини називають значення pH, при якому максимальна частка іонів цієї речовини в розчині набуває нульового електричного заряду. При такому рН речовина найменш рухлива в електричному полі, і цю властивість можна використовувати для очищення та розділення розчинних речовин шляхом електрофорезу.

Такий підхід до розділення речовин особливо широко застосовується при роботі з органічними, особливо високомолекулярними, сполуками — амінокислотами, білками, порфіринами тощо.

Для амінокислот, у яких іонізуються лише карбоксильна та аміногрупа, ізоелектричну точку можна обчислити за такою формулою:

Для речовин, які в розчині мають три і більше заряджених групи, при обчисленні значення ізоелектричної точки використовують узагальнене рівняння:

,

де pKa — значення константи кислотної іонізації.

Різновиди[ред.ред. код]

  • 1. Стан колоїдної системи, що характеризується нульовим значенням електрокiнетичного потенцiалу колоїдних частинок; досягається розрядженням останніх при додаваннi вiдповiдної кiлькостi електролiту або змiною pH розчину додаванням кислот чи основ.
  • 2. Рівноважний стан у розчинах амінокислот, що характеризується наявністю тільки їх мезойонних форм. (Значення рН, при якому концентрація цвітерйонної форми досягає максимуму).
  • 3. В електрофорезі — значення рН, при якому чистий електричний заряд хімічної частинки дорівнює нулю.

Ресурси мережі Інтернет[ред.ред. код]


Література[ред.ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0.


Chem template.svg Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.