Електрофорез

Електрофоре́з (англ. electrophoresis, нім. Elektrophorese f) — рух дисперсних твердих частинок, рідинних крапель або газових пухирців, йонів тощо завислих в рідинному або газоподібному середовищі в електричному полі постійного струму під дією електрокінетичних сил, що виникають завдяки утворенню подвійного електричного шару на границі розділу фаз.
Електрофорез — одне з електрокінетичних явищ, на якому базується, наприклад, вловлювання частинок диму та пилу.
Як електроаналітичний метод — метод розділення великих органічних молекул (зокрема, біологічних), де використовується різниця електрофоретичних швидкостей їхнього руху в нерухомій рідкій фазі. Рідина може бути іммобілізованою за допомогою різних основ (наприклад, папір, желатин, капілярні матеріали).
До електрофоретичних методів належать:
- гелевий електрофорез;
- ізоелектричне фокусування;
- ізотахофорез;
- капілярний електрофорез;
- мікроелектрофорез — електрофорез, де використовується рух частинок на дуже малі відстані (наприклад, паперовий електрофорез);
- катафорез — випадок електрофорезу, при якому частинки дисперсної фази рухаються в напрямку катода.
- анафорез — вид електрофорезу, в якому частинки дисперсної фази рухаються в напрямі аноду.
Історія винаходу[ред. | ред. код]
Волинський фізик Стефан Стубелевич вважається засновником методу. Він детально описав дію електрофорезу у своїх підручниках та наукових статтях. Для ефективних результатів випробував струм на собі.
Доктор медицини Якуб Шимкевич допомагав науковцю у дослідженнях. Завдяки збереженим щоденникам Стубелевича вдалося дізнатися подробиці роботи. Ці дані підтвердили, що саме волинський фахівець винайшов метод електрофорезу на шість років раніше, аніж російський вчений як вважалося раніше.
Див. також[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Electrophoresis |
Джерела[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Voet and Voet, Biochemistry, John Whiley & sons. 1990.
- Jahn, G. C., Hall, D.W., and Zam, S. G. 1986. A comparison of the life cycles of two Amblyospora (Microspora: Amblyosporidae) in the mosquitoes Culex salinarius and Culex tarsalis Coquillett. J. Florida Anti-Mosquito Assoc. 57, 24-27.
- Khattak MN, Matthews RC. Genetic relatedness of Bordetella species as determined by macrorestriction digests resolved by pulsed-field gel electrophoresis. Int J Syst Bacteriol. 1993 Oct;43(4):659-64.
- Barz, D.P.J., Ehrhard. P., Model and verification of electrokinetic flow and transport in a micro-electrophoresis device, Lab Chip, 2005, 5, 949—958.
- Shim, J., Dutta, P., Ivory, C. F., Modeling and simulation of IEF in 2-D microgeometries, Electrophoresis, 2007, 28, 527—586.