Ільїнський Ігор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ільїнський Ігор Володимирович
Ігор Ільїнський.jpg
Народився 11 (24) липня 1901(1901-07-24)
Москва, Російська імперія
Помер 13 січня 1987(1987-01-13) (85 років)
Москва, СРСР
Поховання
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність актор, кінорежисер, театральний режисер
Alma mater Q4491257?
Заклад Російський університет театрального мистецтва
Роки діяльності з 1918 р.
У шлюбі з Tatiana Yeremeyeva[d]
Діти Vladimir Ilyinsky[d]
IMDb ID 0407970
Нагороди та премії
Народний артист СРСР— 1949

Ільїнський Ігор Володимирович у Вікісховищі?

Ільї́нський І́гор Володи́мирович (11 (24) липня 1901(19010724) , Москва13 січня 1987, Москва) — видатний радянський російський актор та режисер театру і кіно, майстер художнього слова (читець). Народний артист СРСР (1949). Лауреат трьох Сталінських премій першого ступеня (1941, 1942, 1951). Герой Соціалістичної Праці (1974). Лауреат Ленінської премії (1980).

Народився у Москві в родині лікарів. Навчався в студії Ф. Коміссаржевського в Москві. З 1918 року — актор різних театрів Москви (ХПСРО, Оперети, «Летюча миша», Революційної сатири, МХАТ, Першого державного театру для дітей), в 19201935 — актор Театру РРФСР Першого (з 1923 — Театр В. Е. Мейєрхольда).

З 1938 р. — актор і режисер Академічного Малого театру.

В кіно почав зніматися з 1924 р. (всього, включаючи фільми-спектаклі, більше тридцяти кіноробіт), в таких популярних картинах, як: «Аеліта» (1924, сищик Кравцов), «Закрійник з Торжка» (1925, Петя Петелькін), «Процес про три мільйони» (1926, дрібний злодій Тапіока), «Свято св. Йоргена» (1930), «Волга-Волга» (1938, Бивалов), «Карнавальна ніч» (1956, Серафим Іванович Огурцов), «Гусарська балада» (1962, фельдмаршал Кутузов) тощо). Найбільших успіхів актор домагався в комедійних ролях.

Як режисер-постановник, зняв фільми «Старий знайомий» (1969), «Ці різні, різні, різні обличчя» (1971), а також був співрежисером Х. Шмаїна українського комедійного пригодницького фільму «Одного разу влітку» (1936), де також зіграв дві ролі — голови автомобільного клубу на прізвисько „Телескоп“ і шарлатана-фокусника, що видає себе за професора Сен-Вербуда.

Озвучував анімаційні фільми, в тому числі «Будинок, який побудував Джек» (1976, за однойменним англійським віршем в перекладі Маршака; читає текст).

З початку 20-х років виступав з концертними програмами як майстер художнього слова. Читав твори російських класиків: Пушкіна, Крилова, Щедріна, Толстого, Чехова.

У 1966 році підписав Листа 13-ти[ru] діячів радянської науки, літератури і мистецтва в Президію ЦК КПРС проти реабілітації Й.В. Сталіна[1].

І. В. Ільїнський помер 13 січня 1987 в Москві. Похований на Новодівичому кладовищі[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Юткевич С. И. Ильинский. М., 1929;
  • Кладо Н. Н. И. Ильинский. М., 1939;
  • Хайченко Г. И. Ильинский. М., 1962;
  • Кино и время. Вьіп. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. М., 1963. — С.120;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.149—150;
  • Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.303;
  • Раззаков Ф. Популярная энциклопедия звезд. М., 2000. — С.227—236;
  • Иллюстрированный энциклопедический словарь. М., 2000. — С.499;
  • Великие кинозвезды XX века. М., 2001. — С. 185—188;
  • Еремеева Т.А Игорю Ильинскому — артисту и человеку. М., 2001;
  • Театр: Энциклопедия. М., 2002. — С.170-171.

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]