Ільїнський Ігор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ільїнський Ігор Володимирович
Ігор Ільїнський.jpg
Народився 11 (24) липня 1901(1901-07-24)
Москва, Російська імперія
Помер 13 січня 1987(1987-01-13) (85 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність актор, кінорежисер, театральний режисер
Alma mater Q4491257?
Заклад Російський університет театрального мистецтва
Роки діяльності з 1918 р.
У шлюбі з Tatiana Yeremeyeva[d]
Діти Vladimir Ilyinsky[d]
IMDb ID 0407970
Нагороди та премії
Народний артист СРСР— 1949

Ільїнський Ігор Володимирович у Вікісховищі?

Ільї́нський І́гор Володи́мирович (11 (24) липня 1901(19010724) , Москва13 січня 1987, Москва) — видатний радянський російський актор та режисер театру і кіно, майстер художнього слова (читець). Народний артист СРСР (1949). Лауреат трьох Сталінських премій першого ступеня (1941, 1942, 1951). Герой Соціалістичної Праці (1974). Лауреат Ленінської премії (1980).

Народився у Москві в родині лікарів. Навчався в студії Ф. Коміссаржевського в Москві. З 1918 року — актор різних театрів Москви (ХПСРО, Оперети, «Летюча миша», Революційної сатири, МХАТ, Першого державного театру для дітей), в 19201935 — актор Театру РРФСР Першого (з 1923 — Театр В. Е. Мейєрхольда).

З 1938 р. — актор і режисер Академічного Малого театру.

В кіно почав зніматися з 1924 р. (всього, включаючи фільми-спектаклі, більше тридцяти кіноробіт), в таких популярних картинах, як: «Аеліта» (1924, сищик Кравцов), «Закрійник з Торжка» (1925, Петя Петелькін), «Процес про три мільйони» (1926, дрібний злодій Тапіока), «Свято св. Йоргена» (1930), «Волга-Волга» (1938, Бивалов), «Карнавальна ніч» (1956, Серафим Іванович Огурцов), «Гусарська балада» (1962, фельдмаршал Кутузов) тощо). Найбільших успіхів актор домагався в комедійних ролях.

Як режисер-постановник, зняв фільми «Старий знайомий» (1969), «Ці різні, різні, різні обличчя» (1971), а також був співрежисером Х. Шмаїна українського комедійного пригодницького фільму «Одного разу влітку» (1936), де також зіграв дві ролі — голови автомобільного клубу на прізвисько „Телескоп“ і шарлатана-фокусника, що видає себе за професора Сен-Вербуда.

Озвучував анімаційні фільми, в тому числі «Будинок, який побудував Джек» (1976, за однойменним англійським віршем в перекладі Маршака; читає текст).

З початку 20-х років виступав з концертними програмами як майстер художнього слова. Читав твори російських класиків: Пушкіна, Крилова, Щедріна, Толстого, Чехова.

У 1966 році підписав Листа 13-ти[ru] діячів радянської науки, літератури і мистецтва в Президію ЦК КПРС проти реабілітації Й.В. Сталіна[1].

І. В. Ільїнський помер 13 січня 1987 в Москві. Похований на Новодівичому кладовищі[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Юткевич С. И. Ильинский. М., 1929;
  • Кладо Н. Н. И. Ильинский. М., 1939;
  • Хайченко Г. И. Ильинский. М., 1962;
  • Кино и время. Вьіп. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. М., 1963. — С.120;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.149—150;
  • Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.303;
  • Раззаков Ф. Популярная энциклопедия звезд. М., 2000. — С.227—236;
  • Иллюстрированный энциклопедический словарь. М., 2000. — С.499;
  • Великие кинозвезды XX века. М., 2001. — С. 185—188;
  • Еремеева Т.А Игорю Ильинскому — артисту и человеку. М., 2001;
  • Театр: Энциклопедия. М., 2002. — С.170-171.

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]