Інвестиційна привабливість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інвестиційна привабливість країни — це сукупність політичних, соціальних, інституціональних, екологічних, макро- і мікроекономічних умов функціонування національної економіки, що забезпечують стабільність інвестиційної діяльності вітчизняних і зарубіжних інвесторів.

Інвестиційна привабливість держави визначається індексом інвестиційної привабливості. Окреме підприємство є кінцевою точкою розміщення інвестиційних ресурсів. Привабливість певного проекту визначається привабливістю регіону, галузі, країни в цілому.

Характеристики підприємства при оцінці інвестиційної привабливості:

  • прозорість діяльності та позитивний імідж;
  • фінансова стійкість та платоспроможність;
  • конкурентоспроможність, стійке положення на займаних ринках збуту, можливість освоєння нових ринків;
  • рівень інноваційної активності;
  • виробничий потенціал підприємства, можливості по збільшенню випуску продукції, освоєння нових видів продукції, диверсифікація виробництва;
  • висококваліфікований персонал, в тому числі професійна менеджерська команда.

Згідно з Індексом інвестиційної привабливості (International Business Compass), що його розраховує міжнародна консалтингова мережа BDO, Україна в 2015 році покращила свій показник на 20 позицій і посіла 89 місце зі 174 країн[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]