Інститут Історії Церкви Українського Католицького Університету
| Інститут Історії Церкви УКУ | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Логотип ІІЦ УКУ | ||||
Основні дані
| ||||
| Засновано | 1992 | |||
| Приналежність | Український католицький університет | |||
Контакт
| ||||
| Ключові особи | Олег Турій | |||
| Адреса | 79011, м. Львів, вул. Іларіона Свєнціцького, 4 | |||
| Тип | академічна установа[d] | |||
| Вебсторінка | ich.ucu.edu.ua | |||
 Інститут Історії Церкви Українського Католицького Університету у Вікісховищі | ||||
Інститут Історії Церкви Українського Католицького Університету (Інститут Історії Церкви УКУ, ІІЦ УКУ) — недержавний науково-дослідний заклад, що був створений у Львові у 1992 році випускником Гарвардського університету д-ром Борисом Ґудзяком для реалізації наукового проекту[1].
В основу діяльності ІІЦ було покладено методику «живої» або «усної» історії — збирання й наукового опрацювання спогадів очевидців про насильницьку ліквідацію УГКЦ атеїстичною радянською владою і релігійне життя її вірних, духовенства та ієрархії в катакомбах.
Інститут став осередком праці з відродження Львівської Богословської Академії (1994), згодом реорганізованої в Український Католицький Університет (2002), структурним підрозділом якого він є дотепер.
Мета[ред. | ред. код]
Вивчення історичної спадщини українських Церков у ширшому контексті вселенського християнства, критичне переосмислення різних аспектів українського релігійного життя в минулому на підставі ретельного опрацювання джерел і використання методологічних підходів сучасної науки[2].
Завдання[ред. | ред. код]
Дослідження становища Церкви в умовах тоталітарних режимів ХХ століття; з'ясування історичних передумов та особливостей сучасних міжконфесійних та церковно-державних взаємин; сприяння відродженню й розвитку в Україні церковної історії як академічної дисципліни; плекання прискіпливого інтелектуального інтересу до одного з центральних аспектів людського досвіду — релігії та духовного життя[2].
Архів ІІЦ[ред. | ред. код]
Містить: понад 2200 інтерв'ю; 100 відеоінтерв'ю; понад 5000 світлин; понад 5000 документів; приблизно 700 музейних речей. Каталоги Архіву ІІЦ доступні онлайн[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Інститут Історії Церкви | Українського Католицького Університету. ichistory.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 31 травня 2017.
- ↑ а б «Образ сили духу: жива історія підпілля Української Греко-Католицької Церкви»
- ↑ КАТАЛОГИ Архіву ІІЦ | Інститут Історії Церкви. ichistory.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 31 травня 2017.
|
