Інститут досліджень безпеки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інститут досліджень безпеки
Типорганізація[1]
науково-дослідний інститут[2][3]
Засновано1991
Країна ПАР[1]
25°46′24″ пд. ш. 28°14′05″ сх. д. / 25.77339300002777733° пд. ш. 28.234901200027778145° сх. д. / -25.77339300002777733; 28.234901200027778145
ЧленствоCampaign to Stop Killer Robotsd[4]
United Nations Crime Prevention and Criminal Justice Programme Networkd[5]
Вебсайт: issafrica.org

Мапа

Інститут досліджень безпеки, також відомий як ISS або ISS Africa (щоб відрізнити себе від інших аналогічних інститутів в інших частинах світу), описав себе наступним чином: “африканська організація, яка має на меті посилення людської безпеки на континенті”. Він проводить незалежні та авторитетні дослідження, аналіз та консультації експертів та здійснює практичну підготовку та технічну допомогу. Його штаб-квартира розташована в Преторії, Південна Інститут був визнаний третьою кращою африканською неурядовою організацією в Африці на південь від Сахари за підсумками the Global Go To Think Tanks Report 2011 року.

Історія

[ред. | ред. код]

Інститут був спочатку створено, як Інститут оборонної політики в 1991 році. ISS розпочав з фокусу уваги на цивільно-військових відносинах та демократичних реформах в роки апартеїду Південної Африки, але з тих пір охопив широке колом проблемних сфер людської безпеки в Африці, також включаючи: права людини, контроль над озброєнням, корупцію та управління, зміну клімату та кримінальне правосуддя. З моменту свого заснування Інститут досліджень безпеки перетворився на загальноафриканську науково-дослідницьку установу, що співпрацювала з Африканським Союзом, Спільнотою з питань розвитку Південного Африки, низкою урядів, установ та організацій у всьому світі.

Області роботи

[ред. | ред. код]
ISS працює у таких сферах:
  • Управління, злочинність та справедливість;
  • Запобігання конфліктам та аналіз ризиків;
  • Управління конфліктами та мирне будівництво;
  • Транснаціональні загрози та міжнародна злочинність.

Партнерства

[ред. | ред. код]

ISS є регіональним партнером Управління ООН з наркотиків та злочинності, і в даний час вони працюють разом над імплементацією Конвенції ООН проти корупції. ISS також є членом Мережі правосуддя та кримінальної злочинності Організації Об'єднаних Націй. Інститут співпрацював з Африканським Союзом на різних платформах. ISS була дослідницьким партнером з Комісії Африканського Союзу в рамках року миру та безпеки в 2010 році. Крім того, вебсайт ISS розміщується як сховище для документів Африканського Союзу, починаючи з 1990 року. Нарешті, ISS співпрацює з Радою з питань миру та безпеки Африканського Союзу з надання щомісячного звіту про виклики та можливі небезпеки, які стоять перед континентом.

Програма з корупції та врядування

[ред. | ред. код]

У 2010 році Програма з корупції та врядування Інституту досліджень безпеки розпочала роботу на базою даних the Who Owns What? Це велика база даних з відкритими кодами, яка розкриває форми активів та інтересів політиків Південної Африки, з метою підвищення прозорості державних службовців. База даних була використана для того, щоб посадовці Південної Африки були відповідальними за свої приватні інтереси.

African Futures Project (Африка майбутнього)

[ред. | ред. код]

The African Futures Project - це співпраця між Інститутом досліджень безпеки та Центром міжнародного майбутнього ім. Фрідріха С. Пардей з метою сприяння довготривалому стратегічному мисленню на африканському континенті в широкому колі ключових глобальних систем. The African Futures Project підготував монографії щодо довгострокового розвитку Африки, а також квартальну короткострокову політичну серію, яка стосується конкретних проблем розвитку, таких як майбутнє дорожньо-транспортних пригод та смертельних випадків або наслідки "зеленої революції" для Африки.

Реєстрація

[ред. | ред. код]

ISS зареєстровано, як організація в Африці у незалежних списках. Погляди співробітників ISS цитуються і згадувалися у новинах, в африканській пресі у зв'язку з викраденням школярів Чибока та в інших ситуаціях. Їх також було наведено в деяких неафриканських виданнях, таких як The New York Times, Wall Street Journal та The Economist.

  1. а б GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
  2. Directory of Open Access Journals — 2003.
  3. https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/@dgreports/@integration/documents/genericdocument/wcms_079493.pdf
  4. https://www.stopkillerrobots.org/members/
  5. https://www.unodc.org/unodc/en/commissions/CCPCJ/PNI/institutes.html