Перейти до вмісту

Іолу Абіл

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іолу Абіл
англ. Iolu Johnson Abil Редагувати інформацію у Вікіданих
Іолу Абіл
Іолу Абіл
Прапор
Прапор
16-й Президент Вануату
2 вересня 2009 — 2 вересня 2014
Попередник: Максим Карлот Корман
Наступник: Філіп Боедоро (в.о.)
 
Народження: 31 грудня 1942(1942-12-31) (82 роки)
Острів Танна
Країна:  Вануату Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: пресвітеріанство Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта: Південнотихоокеанський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія: Партія Вануаку Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Іолу Джонсон Абіл (англ. Iolu Johnson Abil, нар. 1942) — політичний і державний діяч Вануату. Був обраний та склав присягу як президент Вануату 2 вересня 2009 року.[1]

Біографія

[ред. | ред. код]

Абіл походить з острова Танна, розташованого у найпівденнішій провінції Тафеа.[1] Його батьками були Джордж Явіньян і Нассаїу.[2] Абіл успадкував знатний титул Янініко (глашатай вождя). Цей титул йому було надано дідом, Ярамара (вождем) Танни Джо Яутімом.[2] Абіл очолює пресвітеріанську церкву Вануату.[3]

Абіл займав пост міністра земель у першому незалежному уряді Вануату прем'єр-міністра Волтера Ліні.[2] З листопада 2004 до квітня 2005 року Абіл виконував обов'язки омбудсмена. Значний час працював у приватному секторі, був головою «Ейр Вануату».[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Iolu Abil elected as Vanuatu’s President. Radio New Zealand International. 2 вересня 2009. Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 16 грудня 2012.
  2. а б в Some People of Vanuatu: Iolu Abbil. Yumi Stanap, "Some People of Vanuatu," pages 62–64. Google Books, Institute of Pacific Studies. The University of South Pacific and Lotu Pasifika Productions. 1981. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 16 грудня 2012.
  3. а б Vanuatu’s newly elected President continues long public role. Radio New Zealand International. 3 вересня 2009. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 16 грудня 2012.