Іонний радіус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Іо́нний ра́діус — характерний розмір кулястих іонів, який застосовують для обчислення міжатомних відстаней в іонних сполуках. Поняття «йонний радіус» ґрунтується на припущенні, що розміри йонів не залежать від складу молекул, у які вони входять. На нього впливає кількість електронних оболонок і щільність упако́вання атомів і [йонів у кристалічній ґратці.

Йонні радіуси, зазвичай, визначають у пікометрах (пм) або анґстремах (Å), де 1 Å = 100 пм. Типові значення коливаються від 30 пм (0.3 Å) до понад 200 пм (2 Å).

Властивості[ред.ред. код]

Іонний радіус залежить від багатьох факторів, як-от заряду та розміру ядра, кількості електронів в електронній оболонці, її щільності, зумовленої кулонівською взаємодією.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0


Chem template.svg Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.