Ірвайн–Мічіган–Брукгейвен (детектор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

IMB (Irvine-Michigan-Brookhaven, Ірвайн–Мічіган–Брукгейвен) - експеримент з розпадом нуклонів і нейтринною обсерваторією, розташований в шахті Фейрпорт компанії Morton Salt[en] на березі озера Ері в США на глибині 600 м під землею. Експеримент проводили спільно Каліфорнійський університет в Ірвайні, Університет Мічигану та Брукгейвенська національна лабораторія[1]. Як і кілька інших детекторів частинок, він був побудований головним чином з метою спостереження розпаду протона, але він досяг більшої популярності завдяки спостереженням нейтрино, особливо від наднової SN 1987A[2].

Конструкція

[ред. | ред. код]

IMB складався з приблизно кубічної ємності розміром 17 × 17,5 × 23 метри, наповненої надчистою водою й оточений 2048 фотопомножувачами[3]. IMB виявляв швидкі частинки, наприклад, утворені в результаті розпаду протонів або взаємодії нейтрино, вловлюючи черенковське випромінювання від частинок, які рухаються швидше за швидкість світла у воді. Інформація про напрямок руху частинок була доступна від фототрубок, що дозволяло визначити початковий напрямок руху нейтрино.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1979 році було закладено фундамент соляної шахти. Ємність для води для детектора була закінчена в 1981 році. Проєкт затримався через проблеми з фінансуванням і витоки води з резервуара, але до кінця літа 1982 року детектор вже працював на повну потужність. Перші результати були опубліковані в 1982 році[4]. Детектор збирав дані до 1991 року[5].

Результати

[ред. | ред. код]

У 1987 році детектор виявив 8 (із приблизно 1058) нейтрино, випромінених надновою SN 1987A[5].

За рік спостережень не було зафіксовано жодного розпаду протона. Оскільки об'єм води в детекторі містить близько 1031 протонів, це означає, що період напіврозпаду протона становить не менше 1031 років.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Underground Search for Clues to an Unstable Universe, Popular Science, Vol. 219, No. 8 (December, 1981); pages 64-67.
  2. John C. Vander Velde's IMB page, accessed 11 April 2008.
  3. A Proposal for a Long Baseline Oscillation Experiment Using A High Intensity Neutrino Beam from the Fermilab Main Injector to the IMB Water Cerenkov Detector; FNAL P805.
  4. "IMB Detector: The First 30-Days." D. Sinclair et al. 1982. Los Alamos 1982, Proceedings, Science Underground, pg. 138-142.
  5. а б Russell J. Clark's IMB page [Архівовано 2004-12-14 у Wayback Machine.], accessed 5 July 2006.

Посилання

[ред. | ред. код]