Нейтринний детектор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Нейтринний детектор (англ. Neutrino detector) — це комплекс, збудований для вивчення нейтрино. Через природу слабкої взаємодії, яка притаманна для взаємодії нейтрино з іншими елементарними частинками, розмір детектора має бути дуже великим та спроможним спіймати значну кількість нейтринних частинок. Переважна кількість нейтринних детекторів збудовані під землею з метою запобігти впливу космічного випромінювання та будь-яких інших джерел природного радіаційного фону[1]. Нейтринна астрономія, як самостійна галузь все ще знаходиться на початковому етапі свого розвитку, і має лише декілька відомих близьких іншопланетнних джерел нейтрино. Це Сонце та наднова SN 1987A. Нейтринні обсерваторії «відкриють для астрономів нове бачення для вивчення Всесвіту»[2].

Використовують велику кількість методів детектування нейтрино.

Джерела[ред.ред. код]

  1. KENNETH CHANG (26.4.2005). Tiny, Plentiful and Really Hard to Catch. Нью-Йорк Таймс. Процитовано 28.3.2016.  (англ.)
  2. Ian Sample (23.1.2011). The hunt for neutrinos in the Antarctic. Гардіан. Процитовано 28.4.2016.  (англ.)