Ісаєв Мамед Газалієвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Мамед Ісаєв
Особисті дані
Повне ім'я Мамед Газалієвич Ісаєв
Народження 11 квітня 1957(1957-04-11)
  с. Молотавр, Петровський р-н,
Фрунзенська обл., Киргизька РСР
Смерть 4 серпня 1995(1995-08-04) (38 років)
  Сімферополь, Україна
Зріст 170 см
Вага 65 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1975—1977 СРСР «Хімік» (Гр) 4+ (0+)
1977 СРСР «Терек» 2 (0)
1978 СРСР «Атлантика» (Св) 40 (0)
1979 СРСР «Нива» (В) 17 (0)
1980 СРСР «Атлантика» ? (?)
1980 СРСР «Колос» (П) (КФК)
1983—1989 СРСР «Фрунзенець» (КФК)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1992—1995 Україна «Динамо» (С)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Мамед Газалієвич Ісаєв (нар. 11 квітня 1957, с. Молотавр, Петровський район, Фрунзенська область, Киргизька РСР — пом. 4 серпня 1995, Сімферополь, Україна) — радянський футболіст та український тренер чеченського походження, виступав на позиції нападника, президент ФК «Динамо» (Саки), викрадений та вбитий ОЗУ «Башмаки».

Життєпис[ред. | ред. код]

Мамед Газалійович Ісаєв (у побуті Григорович) народився у селищі Молтовар Фрунзенської області, у сім'ї депортованих чеченців. Сьомий з восьми дітей (мав трьох братів і чотирьох сестр). На початку 60-х років сім'я Мамеда Ісаєва отримала можливість повернутися на історичну батьківщину та оселилися у селищі Бачі-Юрт, Чечня. У дитинстві М. Г. Ісаєв втратив батьків і в 6-річному віці потрапив до дитячого будинку станиці Асинівської Чеченської республіки, де виховувався до 12-річного віку, після чого потрапив спорт-інтернат у Грозному, який був базою для підростаючих резервів ФК «Терек».

Спорт-інтернат закінчив у 1975 році й одразу потрапив до ФК «Хімік» (Гродно), де й розпочав футбольну кар'єру. У 1977 році перейшов до грозненського «Терека». У 1978 році переїжджає до міста Севастополь, де грав за місцевий клуб «Атлантика», а також цього ж року познайомився й одружився з Людмилою Василівною Дикою. Наприкінці 1978 — на початку 1979 року побував на перегляді в команді «Уралан» (Еліста), але вважав за краще перейти в клуб «Локомотив» (Вінниця), який пізніше перейменували на «Ниву». У 1979 році вступає до Сімферопольського державного університету на факультет фізичної культури та спорту, де грав за збірну університету, а також повернувся до ФК «Атлантика» (Севастополь). 1980 року також виступав за ФК «Колос» (Павлоград).

Тренерська діяльність[ред. | ред. код]

У 1983 році після закінчення вузу прямує за розподілом у Фрунзенську середню школу, де працював учителем фізкультури з 1983 по 1987 рік. Також став тренувати дитячу футбольну команду та виступати за місцеву футбольну команду «Фрунзенець» на першість області «Колос» серед сільських поселень, де команда стає переможцем у 1988 році.

Створення футбольного клубу[ред. | ред. код]

У 1989 році самостійно заснував госпрозрахунковий спортивний клуб «Фрунзенець», президентом якого й став, та на забезпеченні якого базувався футбольний клуб «Фрунзенець». Також цього року команда стала переможцем першості Кримської області серед міських поселень. У сезоні 1991/92 років – участь у першості України серед колективів фізичної культури (КФК). Сезон 1992/93 років – вихід у перехідну лігу чемпіонату України, де команда посідає 7-е місце. Сезон 1993/94 років – 2-е місце у перехідній лізі чемпіонату України та вихід до другої ліги. У 1994 році після виходу в другу лігу клуб поміняв місце дислокації на місто Саки, а після першого кола чемпіонату команду перейменували в «Динамо». У сезоні 1995/96 року команда мала амбітні плани на вихід до першої ліги.

Досягнення команди під керівництвом Мамеда Ісаєва[1]
  • Чемпіонат України D4 2 місце (сезон 1993/94)
  • Чемпіонат Автономної Республіки Крим 1 місце (1989 рік)
  • Чемпіонат Автономної Республіки Крим 2 місце (1992 рік)
  • Кубок Автономної Республіки Крим 1 місце (1994 рік)
  • Кубок Автономної Республіки Крим 2 місце (1992 та 1993 рік)

Пам'яті Мамеда Ісаєва проводяться щорічні футбольні турніри.

Викрадення та вбивство[ред. | ред. код]

У 1995 році між президентом футбольного клубу «Динамо» (Саки) Мамедом Ісаєвим і керівництвом футбольного клубу «Таврія» (Сімферополь) виник конфлікт з приводу передачі гравців. ОЗУ «Башмаки», які контролювали діяльність «Таврії», вирішили будь-що змусити Ісаєва безоплатно передати їм футболістів. Для цього залучили вісім бойовиків, перед якими поставили завдання: вистежити Ісаєва, викрасти його, вивезти до лісової зони і там «розібратися». Операція двічі зривалася. Але втретє Ісаєва все ж таки схопили по дорозі на роботу. Наймані вбивці, що знаходилися в автомобілі, подали сигнал — світлом фар — своїм «колегам», що розташувалося в іншій машині біля виїзду з дому. Чоловіка силою заштовхали в легковик і вивезли до лісосмуги, де влаштували розправу: колективно били жертву, завдаючи травм, які надалі будуть кваліфіковані експертами як «несумісні з життям». Намагаючись врятуватися, Ісаєв прикинувся мертвим. Після цього злочинці прикрили його гілками від дерев і втекли. На жаль, вижити потерпілому не судилося: незважаючи на надану йому медичну допомогу, помер у лікарні. Справу щодо вбивства вела Наталія Поклонська[2][3][4].

Футбольна діяльність[ред. | ред. код]

  • 1975—1989 — футболіст різних клубів
  • 1992 — 07.1995 — головний тренер «Динамо» (Саки) (незадовго до смерті передав пост Ігору Ляліну)
  • 07.1994 — 04.08.1995 — президент ФК «Динамо» (Саки)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Достижения «Динамо», г. Саки. footballfacts.ru.
  2. ↑ Приговор «Башмакам» Подробности суда над бандой. Украина криминальная.
  3. ↑ Стоптанные «Башмаки». Новая газета. 10.02.2016.
  4. ↑ «Башмаки» и Наталья Поклонская: почему арест действующих спортивных функционеров Крыма означает конец эпохи кровавой ОПГ. sevastopol.su.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ісаєв_Мамед_Газалієвич&oldid=37859657