Таврія (Сімферополь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Україна Таврія
емблема
Повна назва Футбольний клуб
«Таврія» Сімферополь
Коротка назва Таврія
Рік заснування 1958
2016
Рік розформування 2014
Місто Сімферополь, Україна
Стадіон РСК «Локомотив»
Вміщує 19 978
Президент Україна Сергій Куніцин
Головний тренер Україна Сергій Шевченко
Ліга Група 2 чемпіонату ААФУ
2013-14 15 (Прем'єр-ліга)
Домашня
Виїзна
Запасна

Футбольний клуб «Таврія» — український футбольний клуб із Сімферополя, АР Крим. Існував із 1958 по 2014 рік, припинив своє існування у 2014 році у зв'язку з анексією Криму Росією. Відновлений у 2016 році. Із 29 серпня 2016 року — учасник чемпіонату України з футболу серед аматорів[1]. Тимчасово базується в Бериславі Херсонської області.

Його засновано у 1958 році під назвою «Авангард». У 1963 році перейменовано на «Таврія». Починаючи з 1992 року «Таврія» постійно виступала в українській Прем'єр-Лізі. «Таврія» — перший чемпіон України 1992 року та володар Кубка України 2009/10 років.

20 квітня 1958 року відбувся перший матч кримців проти «Хіміка» з Ярославля (0:0). Далі було багато перемог і нагород. «Таврія» тричі ставала чемпіоном УРСР (1973, 1985, 1987 рр.) та володарем Кубка УРСР (1974 р.), також були перемоги в нижніх дивізіонах. «Таврія» стала переможцем першості СРСР в Другій Лізі (1973р) та переможцем першості СРСР в першій лізі (1980 р.);

Усі домашні матчі «Таврія» проводила на стадіоні РСК «Локомотив», розташованому в центральному районі Сімферополя, на якому грала з 1967 року. Після реконструкції в 2004 році стадіон може вмістити 19 978 глядачів. Це був одним з двох стадіонів України, де свої матчі проводила збірна СРСР.

Клуб має червоно-біло-синю кольорову гаму. Клубна емблема кілька разів видозмінювалася. На сучасній емблемі — щит, на якому зображено Грифона (міфічну істоту з крилами і дзьобом орла та тілом лева), по 3 червоні та білі смуги, а також написи «СПОРТИВНИЙ КЛУБ», «ТАВРІЯ», «СІМФЕРОПОЛЬ», «1958». Емблему затверджено у 2005 році.

Історія[ред.ред. код]

Чемпіонати СРСР[ред.ред. код]

Сімферопольська «Таврія» була заснована 1958 року на базі команди «Буревісник». Саме «Буревісник» 1957 року одержав право представляти Кримський півострів в класі «Б» (Друга Ліга СРСР з 1974 р.). Тоді керівництво радянського футболу вирішило розширити клас «Б», тому Криму було виділено одне місце. У той час чемпіоном півострова була команда «Буревісник», а володарем Кубку Криму була команда з Керчі. Тому було вирішено провести два матчі між сімферопольцями та керчанами. Сімферопольці перемогли в обох матчах і отримали путівку до зони «Б» СРСР. В новому чемпіонаті кримчани виступали під назвою «Авангард». Перший матч відбувся 20 квітня 1958 року проти «Хіміка» (Ярославль). Команди зіграли в нічию. Старшим тренером команди був Микола Глєбов.

В чемпіонаті СРСР (в класі «Б») «Таврія» то опускалася, то піднімалася в турнірній таблиці. У 1962 році «Таврія» займає 3 місце і на чолі з Антоном Сочнєвим отримує першу бронзову нагороду, але перейти в клас «А» (Перша Ліга) їй так і не вдається. Тільки у 1965 році «Таврія» займає 4 місце і переходить до класу «А». За шість років (1966—1973) у класі «А» «Таврія» двічі завойовує срібні медалі (1970, 1973). І в 1974 році починає свій перший сезон у Першій Лізі чемпіонату СРСР та займає 6 місце. Наступні сезони в Першій Лізі «Таврія» проводить непогано і до 1979 року утримує свою позицію всередині турнірної таблиці. У 1977 році завойовує бронзову медаль у чемпіонаті. За результатами вдалого сезону «Таврію» відправили у турне «Мадагаскар — Сейшельські Острови — Танзанія».

« Більше запам'яталися футбольні матчі з місцевими командами. На Мадагаскарі був поєдинок, який проходив за температури +48 у затінку! Я, наприклад, три рази за гру нюхав нашатир. Умови такі були — близько до екватора, висока вологість. Ми з «Таврією» у 1976-у році були в Марокко, але там футболісти — не такі гренадери, як на Мадагаскарі.  »

Сергій Каталімов — гравець «Таврії» 1976 р.

1979 рік був невдалий для кримчан: вони закінчують його на 18 місці, рятуючись цим від пониження в класі. Наступний сезон 1980 року був більш вдалим за п'ять матчів по закінченню сезону кримчани на чолі з Анатолієм Полосіним посідають 1 місце в Першій Лізі чемпіонату СРСР і отримують путівку у Вищу Лігу СРСР.

Вже в першій половині сезону (1981) елітного дивізіону «Таврія» посідає 7 місце. Вона гучно перемагає московське «Динамо» (1:0) та санкт-петербурзький «Зеніт» (0:2). Але після останнього матчу проти «Динамо» (Мінськ), «Таврію» спіткала жахлива новина: на Севастопольському шосе попали в аварію гравці Сергій Тунік, Віктор Королев та Олександр Бережний. Через 10 днів помер Сергій Тунік, а через рік від травм — Віктор Королев. Психологічний настрій команди погіршився і наступну половину сезону «Таврія» закінчила на 17 місці, обійшовши тільки «Пахтакор»(Ташкент).

Наступні три сезони у Першій Лізі чемпіонату СРСР «Таврія» проводить нестабільно: займає 13 місце (1982), 7 місце (1983) та 21 місце (1984) і переходить до Другої Ліги.

« В цьому чемпіонаті ми у першій лізі СРСР зайняли 21-е місце з 22-х. У нас тоді була зміна поколінь, набрали багато хлопців з дубля. Починали цей турнір ми з тренером Геннадієм Логофетом. Він намагався прищепити нам спартаківський стиль — «угорки», контроль м'яча. У нас спочатку мало що виходило. Але коли його знімали з посади, особисто я плакав. Чесно! Тому що через 3 місяці занять нам дуже сподобалося грати в цьому стилі, який сповідував цей відмінний фахівець.  »

Володимир Причиненко — гравець «Таврії» 1980 р.

Діаграма, що демонструє статистику виступів «Таврії» з 1958 р. по 1991 р.

У Другій Лізі команда двічі виграє срібні медалі (1985, 1986). У 1985 році «Таврія» виграє зональний турнір, однак до фінального протистояння програли путівку в Перший Дивізіон «Ростсельмашу». Та в 1987 році виборює золото чемпіонату СРСР Другої Ліги та прямує до Першого Дивизіону. Останні чотири сезони в чемпіонаті СРСР команда тримається всередині турнірної таблиці, займаючи 14 місце(1988), 6 місце (1989), 9 місце (1990), 6 місце (1991). Останній матч в рамках чемпіонату СРСР відбувся 8 листопада 1991 року в Єкатеринбурзі з «Уралмашем» (2:6).

Система нарахування очок: 2 за перемогу, 1 за нічию і 0 за поразку РМ-різниця мячів, забиті мачі-пропущені мачі;

Кубки СРСР[ред.ред. код]

Першим суперником «Таврії» в Кубку СРСР був запорізький «Металург», тоді в Другій Зоні Кубку УРСР 1/8 фіналу, кримчани програли (2:0). Вже в 1961 році «Таврія» проходить два тури Зони 2 Кубка УРСР до 1/32 Кубка СРСР, де програє «Авангарду» з Краматорська. В 1976 році «Таврія» виходить до 1/8 Кубка СРСР, перемігши московський «Спартак» в 1/16 фіналу (3:4 д.ч.). Успіх повторюється в 1980 році, тоді «Таврія» в 1/8 фіналу програє «Динамо» (Тбілісі) з рахунком 0:4. У 1982 році «Таврія» доходить до 1/4 фіналу Кубка СРСР, де програє «Динамо» (Тбілісі) з рахунком 4:1. У 1987 році «Таврія» досягає найвищої сходинки Кубка СРСР, доходить до 1/2 фіналу, залишаючи позаду харківський «Металіст», одеський «Чорноморець», ташкентський «Пахтакор» та московський «Локомотив». Але пройти до фіналу таки не вдається: «Таврія» програє «Динамо» (Мінськ) з рахунком 0:2. У наступних сезонах «Таврії» не вдається пройти далі 1/64 фіналу. Тільки в сезоні 1990/1991 рр. «Таврія» проходить до 1/16 фіналу Кубка СРСР, де програє московському «Динамо». Останній матч в Кубку СРСР «Таврія» проводить 2 травня 1991 року проти вінницької «Ниви», у якому кримчани програють з рахунком 3:0.

Система нарахування очок: 2 за перемогу, 1 за нічию і 0 за поразку РМ-різниця мячів, забиті мачі-пропущені мачі;

Чемпіонати України[ред.ред. код]

Перший чемпіонат України з футболу відбувся 1992 року, Україна проводила по системі «осінь-весна», для того щоб, синхронізувати його з єврокубковим сезоном і більшістью європейських чемпіонатів, чемпіонат тривав всього півроку. 20 командр були розбиті на дві групи. Переможці групи в очному поєдинку виявляли чемпіона. Під керівництвом Анатолія Заяєва, «Таврія» виступала в групі «А». Перший матч «Таврія» зіграла проти «Зорі» з Луганська та по ходу поєдинку перемогла з рахунком 2:1. В ході сезону «Таврія» зайняла перше місце пропустивши при цьому найменшу кількість голів (9).

В очному поєдинку «Таврія» перемогла київське «Динамо» з рахунком (1:0) і стала Першим чемпіоном незалежної України з футболу завдяки голу Сергія Шевченка.


21 червня 1992 «Таврія» (Сімферополь) 1:0 «Динамо» (Київ) Львів, стадіон «Україна»
Глядачів: 36 000
Арбітр: Україна П'яних Володимир (Донецьк)
Шевченко Сергій Гол 75' протокол


За перемогу в першості футболістам «Таврія» було вручено спеціальний кубок Федерації та грошова премія в 150 тисяч карбованців від комерційного банку «Інко». У сімферопольців також виявилася краща різниця забитих і пропущених м'ячів +22 (31-9), а їх форвард Юрій Гудименко як головний бомбардир чемпіонату отримав 30 тисяч карбованців від «Української фінансової групи».


Сторінка в процесі редагування станом на 16 лютого 2014 р

Рекордсмен по проведених іграх Андрій Опарін 253 матчі. Рекордсмен за один сезон Олексій Антюхін (18 м'ячів, 94/95). Найкрупніша перемога 7:0 («Верес», 1995 рік). Найкрупніша поразка 1:8 («Металург» З, 1997 рік).

Кубки України[ред.ред. код]

Команда брала участь в усіх розіграшах Кубка України. Перший матч в турнірі команда зіграла 16 лютого 1992 року в гостях у севастопольської «Чайки» і перемогла з рахунком 2:0.

Усього в розіграшах Кубка України команда зіграла 81 гру. Найвище досягнення в Кубку — перемога в сезоні 2009/10.

Єврокубки[ред.ред. код]

Ліга чемпіонів УЄФА:

Сезон Раунд Країна Клуб Вдома В гостях Сума двох матчів
1992—93 Попередній раунд Ірландія Шелбурн 2-1 0-0 2-1
Перший раунд Швейцарія Сьйон 1-3 1-4 2-7

Ліга Європи УЄФА:

Сезон Раунд Країна Клуб Вдома В гостях Сума двох матчів
2010—11 Раунд плей-оф Німеччина Баєр 04 1-3 0-3 1-6

Склад команди[ред.ред. код]

Станом на 2 вересня 2016 року[2]:
Позиція Гравець
Україна ЗХ Євген Кривошейкін
Україна ПЗ Дінасій Бурковський
Україна ПЗ Вадим Гриппа
Україна Володимир Біжко
Україна Василь Білошицький
Україна Павло Волков
Україна Дмитро Грачов
Україна Олексій Децик
Позиція Гравець
Україна Владислав Жавко
Україна Дмитро Жиганов
Україна Владислав Кулачок
Україна Владислав Кушнір
Україна Ігор Левченко
Україна Андрій Павлик
Україна Максим Сердечний
Україна Михайло Терентьєв

Уболівальники[ред.ред. код]

Фан-сектор «Таврії»

«Таврія» — найпопулярніший футбольний клуб Криму, хоча серед футбольних фанів півдня України рівень підтримки команди невисокий і становить 2,5 %, як свідчить опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене 2011 року[3]. «Таврія» ніколи не була серед лідерів за відвідуванням домашніх матчів, однак у деяких сезонах (кінець 1990-х — середина 2000-х) середня відвідуваність становила понад 8 тисяч осіб.

Ультрас «Таврії» збиралися на 5-му та 9-му секторах стадіону «Локомотив»[4]. Кількість людей на фанатських секторах коливалася від кількох сотень до тисячі. Після того як сімферопольські ультрас підтримали Майдан, вони почали отримувати погрози, міліція розповсюдила їхні персональні дані, по місту розповсюджували листівки, у яких фанів називали «злочинцями», які діють за сприяння «американських спецслужб»[5]. Після російської анексії деяким фанатам довелося виїхати на материкову частину України[6], а деякі залишилися в Сімферополі й підтримують клуб у російських турнірах (угрупування White Boys)[7].

Найміцніша дружба була з уболівальниками ФК «Севастополь» — братання, спільні марші та акції[8][9]. Добрі стосунки підтримували з фанами «Динамо», «Дніпра» та «Кривбаса», а найпринциповішими суперниками були фанати «Арсенала», «Іллічівця», «Ворскли», «Чорноморця» та запорізького «Металурга»[10]. З лютого 2014 року діє всеукраїнське фанатське перемир'я[11].

Відвідування[ред.ред. код]

Відвідуваність домашніх матчів «Таврії»[12], середня кількість глядачів на грі чемпіонату країни впродовж сезону:


  • Синій колір — вища ліга;
  • Сірий — перша ліга;
  • Червоний — друга ліга.

Емблеми[ред.ред. код]

Досягнення[ред.ред. код]

Гвардійці «Таврії» в чемпіонаті України[ред.ред. код]

Станом на 16 лютого 2014 року

Список гравців з найбільшою кількістю ігор за клуб у чемпіонатах України

Гравець Роки виступу Позиція Всього
1 Україна Опарін Андрій 1992-1996, 1997—2002 ПЗ 262
2 Україна Гайдаш Олександр 1992, 1993—1996, 1997—1999, 2001, 2003—2004 НП 217
3 Україна Єсін Сергій 1992-1999, 2000, 2003, 2004, 2005 ПЗ 208
4 Україна Кунденок Олександр 1992, 1994—1999, 2000 ПЗ 202
5 Україна Донюшкін Юрій 1996-2001, 2002—2003, 2004 ЗХ 188
6 Грузія Гігіадзе Васіл 2000-2003, 2005, 2008-20012 НП 176
7 Україна Ковпак Олександр 2004, 2006—2009, 2010 НП 155
8 Україна Волков Ігор 1992-1997, 1998 ЗХ 153
9 Сербія Любенович Желько 2006-2010, 2011 ПЗ 148
10 Україна Голайдо Денис 2002-2004, 2005, 2007—2010, 2011 ПЗ 142


Список гравців з найбільшою кількістю забитих м'ячів за клуб у чемпіонатах України

Гравець Роки виступу Позиція Всього
1 Україна Гайдаш Олександр 1992, 1993—1996, 1997—1999, 2001, 2003—2004 НП 85
2 Україна Антюхін Олексій 1993-1996, 1999—2001 НП 53
3 Україна Ковпак Олександр 2004, 2006—2009, 2010 НП 46
4 Грузія Гігіадзе Васіл 2000-2003, 2005, 2008-20012 НП 41
5 Нігерія Ідахор Лакі 1996-2001, 2002—2003, 2004 НП 38
6 Україна Кунденок Олександр 2006, 2007—2011, 2012 ПЗ 35
7 Україна Гоменюк Володимир 2004-2008, 2009 НП 27
8 Україна Осіпов Олексій 1997-2000, 2002—2004, 2005—2007 ПЗ 23
9 Україна Опарін Андрій 1992-1996, 1997—2002 ПЗ 19
10 Україна Фещук Максим 2008, 2009—2013 НП 19

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Таврію» (Сімферополь) включено до Чемпіонату України серед аматорів
  2. «Таврія» заявилася на чемпіонат України серед аматорів
  3. За які клуби вболівають українські любителі футболу (kiis.com.ua, 06.07.2011)
  4. За футбольне хуліганство доведеться відповідати за Законом (ФОТО) (npu.gov.ua, 29.08.2013)
  5. У Криму міліція нацьковує прихильників влади на місцевих активістів Євромайдану та ультрас (gazeta.ua, 29.01.2014)
  6. "Крим здали з потрохами, а жити в окупації не хотів. Я — українець" - ультрас "Таврії" (gazeta.ua, 26.06.2014)
  7. Интервью с представителем White Boys (Симферополь) (ofnews.info, 2014) (рос.)
  8. 4-й тур. "Севастополь" – "Таврия" – 1:0 (+ видео, фото) (sctavriya.com, 4.8.2013) (рос.)
  9. Александр Гайдуков, Симферопольские ультрас "Таврии": дружба с "моряками", драки с полтавчанами и неистовый "пятый сектор" (vgorode.ua, 12.01.2012) (рос.)
  10. «Таврія»: стосунки з іншими клубами (ultras.org.ua)
  11. Українські ультрас оголошують перемир'я (ultras.org.ua, 22.02.2014)
  12. За даними довідників Юрія Ландера і сторінки fpl.ua

Посилання[ред.ред. код]