Іссей Саґава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іссей Саґава
佐川一政
Прізвисько Japonais cannibale
Народилася 26 квітня 1949
Кобе, Японія
Країна Flag of Japan.svg Японія
Місце проживання Японія
Діяльність актор, перекладач, прозаїк-романіст, знаменитість, письменник
Alma mater Національний інститут східних мов і цивілізацій і Університет Вакоd
Знання мов японська
Батько Сагава, Акіра
IMDb ID 0756028

Іссей Саґава (яп. 佐川一政 Sagawa Issei) вбивця-людожер та некрофіл, який убив і з'їв свою однокурсницю Рене Гартевелт.

Перед вбивством[ред. | ред. код]

Відповідно до запису в мережевій бібліотеці злочинів, у книзі Мойри Мартингейл (en: Moira Martingale) «Вбивці-людожери» говориться, що Іссей Саґава був прекрасним студентом, якого вабило до європейських жінок високого зросту. Навчаючись у паризькому університеті Сорбонна на курсі англійської літератури, він захопився німецькою викладачкою. Одного разу він зізнався англійському репортерові Пітеру Мак-Ґіллу, що його не покидала думка, чи зможе він її з'їсти.

Вбивство[ред. | ред. код]

Іссей Саґава потрапив у французьку в'язницю за вбивство своєї однокурсниці, голландки Рене Гартевелт, в паризькому університеті Сорбонна. 1 червня 1981 Саґава вивчав англійську літературу. Він запросив її на обід нібито на літературну бесіду. Удома він вбив її пострілом в шию з малокаліберної гвинтівки, а потім втілив в життя свій план. Його вибір зупинився на ній через її красу і здоров'я, на тому, що, на його думку, було відсутнє у нього самого. Себе в інтерв'ю він характеризував «маленьким, потворним і слабким » і стверджував, що розраховував «поглинути її енергію »[1].

Він сказав, що впав у непритомність, коли застрелив її, але отямився і вирішив, що повинен втілити своє бажання її з'їсти. Він почав з її стегон. В інтерв'ю він зазначив, як його вразив колір людського жиру. Протягом двох днів Саґава поїдав різні частини її тіла. За його описом, м'ясо було «м'яким» і «без запаху», як тунець. Через два дні він кинув понівечене тіло в парку, але його при цьому помітили. Через п'ять днів він був заарештований французькою поліцією. Коли його батько дізнався про злочин свого сина, його схопив удар, частково паралізував його і позбавив мови. Проте, французькі психіатри дали висновок про його неосудність і непридатність для суду. Таким чином, він був депортований до Японії, де був поміщений в психіатричну клініку. Однак при депортації не було обумовлено, як довго Саґава повинен там залишатися. П'ятнадцять місяців потому Саґава виписався з клініки і з тих пір він перебуває на волі. Представники влади підозрюють, що багатий і впливовий батько Іссей, швидше за все, замішаний у швидкому звільненні сина.

На волі в Японії[ред. | ред. код]

В даний час[коли?] Саґава проживає в Токіо і користується там певною популярністю. Його часто запрошують на бесіди та консультації, він пише ресторанні огляди, а в 1992 році він знімався у фільмі Хісаясу Сато «Спальня» («Sisenjiyou no Aria») у ролі споглядальника садо-сексуальних сцен[2]. Він зізнається, що його і зараз долають людожерські фантазії, але стверджує, що ніколи не бажає їх знову втілити. Батьки Саґави померли в 2005 році. В останні роки лікарі заборонили йому їсти м'ясо через діабет, від якого він майже втратив зір. Крім книг про вбивство, Саґава написав репортаж «Сакакибара» (Сьонен А) (1997) про серійного вбивцю дітей у місті Хьоґо в 1997 році, коли 14-річний Сакакибара убив й обезголовив дитину. За мотивами історії Саґави були написані пісні «La Folie» рок-групи Stranglers (1981) і «Too Much Blood» рок-групи Rolling Stones (1983). А в 2007 році голландський блек / дроун - проект «Gnaw Their Tongues» присвятив йому міні-альбом «Issei Sagawa», в тому ж році вийшла передача «Канібал Суперзірка» [ 1 ] від телеканалу Viasat Explorer .

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]