Ітанкур
| Ітанкур Itancourt
| |
|---|---|
| Країна |  Франція
|
| Регіон | О-де-Франс |
| Департамент | Ена |
| Округ | Сен-Кантен |
| Кантон | Мої-де-л'Ен |
| Код INSEE | 02387 |
| Поштові індекси | 02240 |
| Координати | 49°48′27″ пн. ш. 3°20′45″ сх. д.H G O |
| Висота | 73 - 122 м.н.р.м. |
| Площа | 7,11 км² |
| Населення | 999 (01.01.2021[1]) |
| Густота | 140,5 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат |
Régis Nollet 2020-2026 |
|
| |
.jpg)
Ітанку́р (фр. Itancourt) — муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Ена. Населення — 999 осіб (01.01.2021)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 130 км на північний схід від Парижа, 80 км на схід від Ам'єна, 34 км на північний захід від Лана.
Динаміка населення (INSEE ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[3]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 552 | 137 | 59 | 157 | 135 | 60 | 4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 561 | 121 | 66 | 150 | 156 | 68 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2010 року серед 738 осіб працездатного віку (15—64 років) 519 були активними, 219 — неактивними (показник активності 70,3%, у 1999 році було 70,2%). З 519 активних мешканців працювало 476 осіб (252 чоловіки та 224 жінки), безробітними було 43 (14 чоловіків та 29 жінок). Серед 219 неактивних 79 осіб було учнями чи студентами, 87 — пенсіонерами, 53 були неактивними з інших причин[4].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 424 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 1123,5 особи, медіана доходів виносила 20 513 євро на одного особоспоживача[5]
|
Невіль-Сент-Аман | Меній-Сен-Лоран |
| |
| Юрвілле | Пн | Сіссі | ||
| Зх Ітанкур Сх | ||||
| Пд | ||||
| Мезьєр-сюр-Уаз |
- ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
|
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |