І знову ранок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
І знову ранок
рос. И снова утро
Жанрдрама
РежисерГеннадій Казанський[ru]
СценаристГеоргій Бєлєнький[ru]
Леонід Мальцев
У головних
ролях
Володимир Самойлов
Кюнна Ігнатова[ru]
Микола Кузьмін
Борис Рижухін[ru]
Пантелеймон Кримов
Віра Медведєва
Микола Харитонов
В'ячеслав Соколов
Адріан Філіппов
Наталя Кудрявцева
Володимир Волчик[ru]
Василь Максимов
Світлана Мазовецька[ru]
Сергій Голубєв
Федір Федоровський
Олександра Фоміна
Володимир Курков
ОператорМузакір Шурук[ru]
Євген Кирпичов
КомпозиторНадія Симонян[ru]
МонтажК. Козирєва
ХудожникВасиль Зачиняєв[ru]
Кінокомпанія«Ленфільм»
Тривалість94 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1960
Дата виходу15 травня 1961
IMDbID 0355553

«І знову ранок» (рос. И снова утро) — радянська драматична стрічка 1960 року режисера Геннадія Казанського[ru]. Прем'єра стрічки відбулась 15 травня 1961 року[1].

Синопсис

[ред. | ред. код]

З лікарем-хірургом Олексієм Сєвєрцевим трапилась драматична подія — рятуючи від загибелі дитину, він сам став інвалідом, йому ампутували ноги. Сєвєрцеву здається, що життя скінчилося. Але на допомогу до нього приходять: Олена Рябініна, друзі, колишні хворі. Вони спонукають його повернутися до повноцінного життя.

У ролях

[ред. | ред. код]

Творча група

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. I snova utro (1961) Release Info [Архівовано 20 серпня 2013 у Wayback Machine.] IMDb(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]