І знову ранок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
І знову ранок Picto infobox cinema.png
рос. И снова утро
І знову ранок.jpg
Жанр драма
Режисер Геннадій Казанський[ru]
Сценарист Георгій Бєлєнький[ru]
Леонід Мальцев
У головних
ролях
Володимир Самойлов
Кюнна Ігнатова[ru]
Микола Кузьмін[ru]
Борис Рижухін[ru]
Пантелеймон Кримов[ru]
Віра Медведєва
Микола Харитонов
В'ячеслав Соколов
Адріан Філіппов
Наталя Кудрявцева
Володимир Волчик[ru]
Василь Максимов
Світлана Мазовецька[ru]
Сергій Голубєв
Федір Федоровський
Олександра Фоміна
Володимир Курков
Оператор Музакір Шурук[ru]
Євген Кирпичов
Композитор Надія Симонян[ru]
Монтаж К. Козирєва
Художник Василь Зачиняєв[ru]
Кінокомпанія «Ленфільм»
Тривалість 94 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1960
Дата виходу 15 травня 1961
IMDb ID 0355553

«І знову ранок» (рос. И снова утро) — радянська драматична стрічка 1960 року режисера Геннадія Казанського[ru]. Прем'єра стрічки відбулась 15 травня 1961 року[1].

Синопсис[ред. | ред. код]

З лікарем-хірургом Олексієм Сєвєрцевим трапилась драматична подія — рятуючи від загибелі дитину, він сам став інвалідом, йому ампутували ноги. Сєвєрцеву здається, що життя скінчилося. Але на допомогу до нього приходять: Олена Рябініна, друзі, колишні хворі. Вони спонукають його повернутися до повноцінного життя.

У ролях[ред. | ред. код]

Творча група[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]