АЕС Бренніліс
| АЕС Бренніліс | |
|---|---|
 Атомна електростанція Бренніліс | |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Адмінодиниця | Бреньї |
| Початок будівництва | 1962 |
| Початок експлуатації | 1967 |
| Кінець експлуатації | 1985 |
| Організація | EDF |
| Технічні параметри | |
| Кількість енергоблоків | 1 |
| Реакторів в експлуатації | Графіто-газовий ядерний реактор |
| Генеруюча потужність | 70 МВт |
| Інша інформація | |
 | |
 АЕС Бренніліс у Вікісховищі | |
Атомна електростанція Бренніліс (EL-4) — виведений з експлуатації об’єкт, розташований на горах Мон-д’Арре в комуні Бренніліс у Фіністері, Франція.
Історія[ред. | ред. код]
Комісаріат атомної енергетики Франції розпочав будівництво цього експериментального реактора зі сповільнювачем важкою водою та охолоджуваним вуглекислим газом (HWGCR) у 1962 році. Реактор мав заплановану вихідну потужність 70 МВт. Станція досягла критичного стану в грудні 1966 року.
Однак у 1971 році уряд Франції вирішив використати технологію водяного реактора під тиском, розроблену в Сполучених Штатах, як модель конструкції.
15 серпня 1975 року два вибухи незначно пошкодили турбіну та зруйнували телефонну лінію. Відповідальність взяв на себе Фронт звільнення Бретані. У 1979 році група знищила електричні лінії, що йшли від заводу до мережі, і через відсутність мережі для подачі електроенергії завод припинив роботу. Це був єдиний випадок в історії, коли терористична група успішно зупинила роботу атомної електростанції.
У 1985 році реактор зупинили остаточно. Вартість виведення з експлуатації наразі оцінюється в 482 мільйони євро, що значно перевищує початкові оцінки[1].
Досвід виведення з експлуатації[ред. | ред. код]
Ця АЕС знаменує перше виведення з експлуатації повної атомної електростанції у Франції. EDF і CEA оголосили про свій намір зробити цей процес прозорим, щоб його можна було використовувати як модель для майбутніх операцій з виведення з експлуатації на інших заводах.
Процес ділиться на 3 етапи.
Етап 1[ред. | ред. код]
Цей етап почався в 1985 році і схожий на перерву в заправці; паливо переміщується до басейну відпрацьованого палива, але нове паливо не завантажується, і паливо на місці зрештою транспортується в інше місце. Він складається з:
- остаточне відключення
- скидання ядерного палива
- злив контурів охолодження
Етап 2[ред. | ред. код]
У 1995 році було проведено громадське розслідування. У 1996 році було прийнято рішення про те, що техніко-економічне обґрунтування «озеленення» ділянки буде подано до кінця 1999 року. Етап 2 розпочався в 1997 році і складається з:
- дезактивація та розбирання будівель, за винятком самого реактора
- евакуація ядерних відходів
- герметична оболонка корпусу реактора
13 грудня 2000 р. підвищення рівня ґрунтових вод спричинило затоплення хімзаводу. У січні 2001 року у спільній внутрішній будівлі сталася пожежа. У 2005 році 2 етап був офіційно завершений.
Етап 3[ред. | ред. код]
Етап 3 складається здебільшого з розміщення корпусу реактора (RPV) і зараз триває.
- демонтаж парогенераторів
- демонтаж корпусу реактора
- знесення захисної споруди
Інформація про енергоблоки[ред. | ред. код]
| Енергоблок | Тип реакторів | Потужність | Початок будівництва |
Пуск | Підключення до мережі | Введення в експлуатацію | Закриття | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чистий | Брутто | |||||||
| Monts d'Arrée[2] | GCR, EL-4 | 70 МВт | 75 МВт | 01.07.1962 | 23.12.1966 | 09.07.1967 | 01.06.1968 | 31.07.1985 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Gouerou, Christian (12 грудня 2021). Finistère. Combien va réellement coûter le démantèlement de la centrale nucléaire de Brennilis ?. Ouest-France.
- ↑ EL-4 (MONTS D'ARREE) на сайті МАГАТЕ. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 13 березня 2016.
| ||||||||