Авгури

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Авгур

Авгури (лат. Augures) — офіційні жерці, віщуни в Стародавньому Римі, які, спостерігаючи блискавки та інші явища природи, тлумачення снів, польоти й поведінку птахів, угадували волю богів і провіщали майбутнє. Назва «авгур», ймовірно, пов’язана з птахами (лат. aves), оскільки всім політичним зборам стародавніх римлян передували т.з. «ауспіції», церемонії передбачення майбутнього по польоту птахів.

А. за допомогою певних ритуалів і церемоній — ауспіцій — випрошували в богів віщування. Коли боги «виражали» свою волю самі (затемнення сонця, посуха, повінь тощо), вплив авгурів був дуже великий: своїм тлумаченням волі богів вони могли припинити або відкласти народні збори, навіть скасувати ухвали зборів.

Освічені римляни вже в 1 ст. до н. е. висміювали ворожбу авгурів, які, за словами Ціцерона, глузливо перезиралися один з одним, ошукуючи віруючих. Звідси вислів «усміх авгура» — характеристика тих, хто вводить в оману, вдаючи що їм відомі незбагненні для інших таємниці.

Література[ред.ред. код]