Перейти до вмісту

Аг'я (селище)

Координати: 58°12′14″ пн. ш. 27°4′24″ сх. д. / 58.20389° пн. ш. 27.07333° сх. д. / 58.20389; 27.07333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аг'я
Ahja alevik
Країна Естонія Естонія
Повіт Пилвамаа
Волость Аг'я
Статус адміністративний центр волості
Населення 507 (31.12.2011)[1]
Часовий пояс UTC+2, влітку UTC+3
Поштові індекси 63701, 63710
EHAK 1116
 
Estonia_Põlva_locator_map.svg
Estonia_Põlva_locator_map.svg
Аг'я
Мапа
Координати: 58°12′14″ пн. ш. 27°4′24″ сх. д. / 58.20389° пн. ш. 27.07333° сх. д. / 58.20389; 27.07333

А́г'я (ест. Ahja alevik) — селище в Естонії, адміністративний центр волості Аг'я повіту Пилвамаа.

Населення

[ред. | ред. код]

Чисельність населення на 31 грудня 2011 року становила 507 осіб[1].

Географія

[ред. | ред. код]

На сході селища тече річка Аг'я (ест. Ahja jõgi).

Через селище проходить автошлях 45 (Тарту — Ряпіна — Вярска). Від селища починаються автошляхи 180 (Аг'я — Вастсе-Куусте) та 184 (Аг'я — Разіна).

Маєток Аг'я

[ред. | ред. код]
Головний будинок маєтку Аг'я

Перші згадки про маєток (ест. Ahja mõis) датуються 1553 роком. У 17-му столітті миза стала власністю шведської корони. У 1716 році маєток був дарований Христині Ґлюк, вдові Ернста Ґлюка, у родині яких виросла майбутня російська імператриця Катерина I.

Головним будинком маєтку є двоповерхова будівля в стилі бароко. Сучасний вигляд будинок отримав, коли маєтком володів Франсуа де Вільбуа, зять Христини Ґлюк. Будівництво будинку було завершено приблизно у 1749 році.

Пізніше маєток належав різним сім'ям балтійських німців. Останнім володарем до експропріації в 1919 році був фон Браш. У 1929–1997 рр. у будинку містилася школа.

16 листопада 1999 року садиба, як пам'ятник архітектури, занесена до реєстру культурної спадщини Естонії[2].

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

В Аг'ї народився естонський письменник та критик Фрідеберт Туґлас (1886–1971). Спогади про дитячі роки в Аг'ї лягли в основу його автобіографічного роману «Маленький Іллімар». Тому зараз Аг'я відома саме як земля маленького Іллімара.

2 березня 2005 року на другому поверсі селищної бібліотеки був відкритий для відвідувачів музей Туґласа[3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Eesti 2011. aasta rahvaloendus. PC003:Population by place of residence (settlement), 31 December 2011. Eesti Statistika. Процитовано 10.09.2015.
  2. 23656 Ahja mõisa peahoone. Kultuurimälestiste riiklik register. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 10.09.2015.
  3. Ahja valla Tuglase muuseum. Архів оригіналу за 10.10.2015. Процитовано 10.09.2015.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]