Агон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Агони)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Агон — змагання (спортивні, поетичні, музичні, театральні) під час релігійних свят у Давній Греції. В Афінах перший агон відбувся 534 до н. е. як змагання серед трагічних поетів[1].

Літературний агон — своєрідне словесне змагання між дійовими особами в еллінських комедіях, завдяки якому розкривається ідейний зміст драматичного твору. Одним із прикладів агону можна назвати суперечку між Есхілом та Евріпідом у комедії «Жаби» Арістофана. Види:

1) У Стародавній Греції щороку відбувались агони — спортивні та артистичні змагання. Існував «агон» для хорів, драматургів (510 р. до н. е. ), акторів (450—20 рр. до н. е. ).

2) В античній комедії ( Арістофан ) агон – діалог і конфлікт між ворогами, таким чином , серцевина п’єси .

3) З часом агон чи точніше «принцип агону » поширився на конфліктні стосунки між протагоністами. Діалектика «виступ/відповідь» протиставляє протагоністів. Кожен протагоніст пірнає з головою у дебати, які відображаються в драматичній структурі й переростають у конфлікт. Деякі теоретики вважають, що діалог ( і стихомитія ) є емблемою, зокрема,драматичного конфлікту та театру взагалі. Однак слід пам’ятати, що в основі деяких драматургів (наприклад, епічних та абсурдних) не діє принцип агони характерів дії.

4) У теорії ігор Р. Кайуа ( R. Caillois, 1958 ) агон є одним з чотирьох принципів керування ігровою діяльністю («іллінкс» як пошук правди; «алеа» як роль випадковості; «мімезис» як потяг до імітації).

Основні агони[ред. | ред. код]

Сучасність[ред. | ред. код]

Сучасне мистецтво (модернізм, авангардизм) завдячують нідерландському філософу Йогану Гейзінга за впровадження терміна «агон» у значенні гри, змагання у творчому процесі як визначального принципу становлення світової культури.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. История Древнего мира. Т. 3 Древняя Греция. Т. 2 — Л.: СОЦЭКГИЗ. — 1937.

Література[ред. | ред. код]

  • Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
  • Патріс Паві: Словник театру. – Львів,2006.— 640 с.

Посилання[ред. | ред. код]