Йоган Гейзинга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Йоган Гейзинга
Johan Huizinga
Йоган Гейзинга, з архіву музею Letterkundig
Йоган Гейзинга, з архіву музею Letterkundig
Народження 7 грудня 1872(1872-12-07)
  Гронінген
Смерть 1 лютого 1945(1945-02-01) (72 роки)
  Де-Стег
Національність нідерландець
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Alma mater Гронінгенський університет
Мова творів нідерландська[1]
Рід діяльності історик, культурознавець, філософ
Роки активності: 19051940 роки
Magnum opus: Homo Ludens (1938)
Член
  • Шведська королівська академія наук
  • Угорська академія наук
  • Нідерландська королівська академія наук[2]
  • Royal Academy of Dutch language and literature[d]
  • Батько Q3108022?
    Діти Leonhard Huizinga[d]
    Нагороди та премії

    Йоган Гейзинга у Вікісховищі?
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
    S:  Роботи у  Вікіджерелах

    Йо́ган Ге́йзинга (нід. Johan Huizinga, МФА[ˈjoːɦɑn 'ɦœyzɪŋɣaː]; *7 грудня 1872, Гронінген — †1 лютого 1945, Де-Стег) — нідерландський історик, теоретик культури.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Йоган Гейзинга народився в місті Гронінген (Нідерланди) в родині священика-меноніта. Вивчав історію індоєвропейської літератури і загальну історію, зокрема історіографію та теорії виникнення і розвитку світової культури — спершу в гімназії, потім у Гронінгенському університеті.

    У 1905 році отримав посаду професора Гронінгенського університету, де викладав до 1915 року. Надалі перейшов до Лейденського університету, де активно працював у сфері суспільно-політичної критики доби 1920-30 роках.

    Від 1938 року Йоган Гейзинга — голова Міжнародного комітету з культурного співробітництва Ліги Націй.

    Й. Гейзинга викладав у Лейденському університеті і залишався його професором до 1940 року — до заборони німецькими окупантами вести викладання.

    У роки окупації Нідерландів у 1942 році вченого було заарештовано німцями та ув'язнено і запроторено на декілька місяців до концтабору Сінт-Міхілсгестел (Sint Michielsgestel) біля міста Арнем, після чого йому вже не дозволили повернутися до Лейдена.

    Йоган Гейзинга помер від виснаження у вигнанні в Де-Стег (De Steeg) 1 лютого 1945 року.

    Наукова і творча діяльність[ред. | ред. код]

    Вже у ранній науковій діяльності Й. Гейзинга зажив світової слави як прискіпливий дослідник історії західноєвропейського, зокрема нідерландського Середньовіччя та епохи Відродження. Найвідоміші праці цього періоду: «Осінь Середньовіччя» (нід. Herfsttij der Middeleeuwen, 1919) та «Еразм» (1924).

    У 20-30 роки XX століття Йоган Гейзінга вніс багато нового в розуміння предмета і методу історичної науки. Його студії ролі міфів і фантазії в світовій цивілізації, а також гри як загального принципу становлення людської культури (найвідоміший твір вченого-філософа Homo Ludens «Людина, що грає»,1938) сприяли формуванню нових напрямів в антропології історичній, зокрема структурної антропології французького етнографа і соціолога Клода Леві-Строса.

    Паралельно з О. Шпенглером Й. Гейзинга працював над проблемами типологізації культур, морфологічного аналізу культурно-історичних епох. Праці 1930-40 років присвячені критиці масової культури, наголошують на цивілізаційній кризі і перегукуються з працями Х. Ортеги-і-Гассета.

    Див. також[ред. | ред. код]

    Бібліографія[ред. | ред. код]

    • Homo Ludens. Досвід визначення ігрового елемента культури., Київ: Основи, 1994 (укр.)
    • Homo Ludens; Статьи по истории культуры., М.: Прогресс — Традиция, 1997 ISBN 5-89493-010-3 (рос.)
    • Осень Средневековья. Исследование форм жизненного уклада и форм мышления в XIV и XV веках во Франции и Нидерландах., М.: Айрис-пресс, 2004 (рос.)

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11908002g
    2. Catalogus Professorum Academiae Groninganae — 2014.
    3. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.

    Джерела і посилання[ред. | ред. код]