Йоган Гейзинга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоган Гейзинга
Johan Huizinga
Huizinga LetMuseum.jpg
Йоган Гейзинга, з архіву музею Letterkundig
Народився 7 грудня 1872(1872-12-07)
Гронінген
Помер 1 лютого 1945(1945-02-01) (72 роки)
Де-Стег
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Національність нідерландець
Діяльність історик, культурознавець, філософ
Сфера роботи історія
Alma mater Гронінгенський університет
Мова творів нідерландська[1]
Роки активності 19051940 роки
Magnum opus Homo Ludens (1938)
Членство Шведська королівська академія наук, Угорська академія наук, Нідерландська королівська академія наук[2] і Royal Academy of Dutch language and literature[d]
Конфесія Анабаптисти
Батько Q3108022?
Діти Leonhard Huizinga[d]
Нагороди

Йоган Гейзинга у Вікісховищі?
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Йо́ган Ге́йзинга (нід. Johan Huizinga, МФА[ˈjoːɦɑn 'ɦœyzɪŋɣaː]; *7 грудня 1872, Гронінген — †1 лютого 1945, Де-Стег) — нідерландський історик, теоретик культури.

Біографія[ред. | ред. код]

Йоган Гейзинга народився в місті Гронінген (Нідерланди) в родині священика-меноніта. Вивчав історію індоєвропейської літератури і загальну історію, зокрема історіографію та теорії виникнення і розвитку світової культури — спершу в гімназії, потім у Гронінгенському університеті.

У 1905 році отримав посаду професора Гронінгенського університету, де викладав до 1915 року. Надалі перейшов до Лейденського університету, де активно працював у сфері суспільно-політичної критики доби 1920-30 роках.

Від 1938 року Йоган Гейзинга — голова Міжнародного комітету з культурного співробітництва Ліги Націй.

Й. Гейзинга викладав у Лейденському університеті і залишався його професором до 1940 року — до заборони німецькими окупантами вести викладання.

У роки окупації Нідерландів у 1942 році вченого було заарештовано німцями та ув'язнено і запроторено на декілька місяців до концтабору Сінт-Міхілсгестел (Sint Michielsgestel) біля міста Арнем, після чого йому вже не дозволили повернутися до Лейдена.

Йоган Гейзинга помер від виснаження у вигнанні в Де-Стег (De Steeg) 1 лютого 1945 року.

Наукова і творча діяльність[ред. | ред. код]

Вже у ранній науковій діяльності Й. Гейзинга зажив світової слави як прискіпливий дослідник історії західноєвропейського, зокрема нідерландського Середньовіччя та епохи Відродження. Найвідоміші праці цього періоду: «Осінь Середньовіччя» (нід. Herfsttij der Middeleeuwen, 1919) та «Еразм» (1924).

У 20-30 роки XX століття Йоган Гейзінга вніс багато нового в розуміння предмета і методу історичної науки. Його студії ролі міфів і фантазії в світовій цивілізації, а також гри як загального принципу становлення людської культури (найвідоміший твір вченого-філософа Homo Ludens «Людина, що грає»,1938) сприяли формуванню нових напрямів в антропології історичній, зокрема структурної антропології французького етнографа і соціолога Клода Леві-Строса.

Паралельно з О. Шпенглером Й. Гейзинга працював над проблемами типологізації культур, морфологічного аналізу культурно-історичних епох. Праці 1930-40 років присвячені критиці масової культури, наголошують на цивілізаційній кризі і перегукуються з працями Х. Ортеги-і-Гассета.

Див. також[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Homo Ludens. Досвід визначення ігрового елемента культури., Київ: Основи, 1994 (укр.)
  • Homo Ludens; Статьи по истории культуры., М.: Прогресс — Традиция, 1997 ISBN 5-89493-010-3 (рос.)
  • Осень Средневековья. Исследование форм жизненного уклада и форм мышления в XIV и XV веках во Франции и Нидерландах., М.: Айрис-пресс, 2004 (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Catalogus Professorum Academiae Groninganae — 2014.

Джерела і посилання[ред. | ред. код]