Агонтано
| Агонтано | |||
|---|---|---|---|
|
італ. agontano | |||
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент |  Анконська республіка
| ||
| Історія | |||
| Дата | XII - XVI століття | ||
.jpg)
Агонтано (італ. agontano) або гроссо агонтано (італ. grosso agontano) — валюта, яка використовувалася італійською морською Анконською республікою з XII по XVI століття під час її золотого віку. Це була срібна монета діаметром 18-22 мм і вагою 2,04-2,42 грама, приблизно еквівалентна вартості міланського сольдо.
Походження[ред. | ред. код]
Перші повідомлення про середньовічне карбування монет в Анконі з'явилися в XII столітті, коли незалежність міста зросла, і воно почало карбувати монети без імперського чи папського контролю[1]. Згідно з деякими традиційними уявленнями, місто почало карбувати валюту за згодою Візантійської імперії, дотримуючись вірності, продемонстрованої під час облоги 1173 року, що також призвело до придбання містом свого прапора із золотим хрестом на червоному полі. Ця історія може бути сумнівною, оскільки записи про неї пізні та не підтверджені сучасними джерелами[2].
Монета гроссо агонтано мала великий успіх, і її тип наслідували в інших містах Марке, а також в Емілії-Романьї, Тоскані, Лаціо та Абруццо . Наприклад, монети Масса-Мариттіми[3], Равенни, Ріміні, Вольтерри[4], Пезаро і Феррари[5] показують помітний вплив анконськихмонет.
Золоте Агното[ред. | ред. код]
Пізніше й менш відомо Анконська республіка почала карбувати золоту монету агното, також відому як Анконський дукат. Зразки цієї монети збереглися з XV і XVI століть, аж до втрати містом незалежності в 1532 році[6].
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
На аверсі Агонтано зображено хрест, обведений колом, навколо якого напис DE ANCONA. На реверсі зображено святого Киріака, захисника міста, в костюмі грецького єпископа. Фігура святого розриває коло, що охоплює решту тіла і над яким напис PPS QUIRIACUS[7].
Див. також[ред. | ред. код]
- Венеційський гроссо
- Грош
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Агонтано
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Marco Dubbini e Giancarlo Mancinelli Storia delle monete di Ancona, edizioni Il lavoro editoriale, Ancona 2009, ISBN 978-88-7663-451-2
- ↑ La tradizione è riportata e smentita in: Marco Dubbini e Giancarlo Mancinelli Storia delle monete di Ancona, edizioni Il lavoro editoriale, Ancona 2009, ISBN 978-88-7663-451-2
- ↑ Massimo Sozzi, L'Agontano di Massa di Maremma, in «L'Agontano. Una moneta d'argento per l'Italia medievale», a cura di Lucia Travaini, Atti del Convegno di Trevi, 11-12 ottobre 2001, Perugia, Centro Stampa della Regione Umbria, 2003, pp. 111—140.
- ↑ ANCONETANO - Treccani. Treccani (італ.). Процитовано 2 лютого 2024.
- ↑ Voce Agontano sull'enciclopedia Sapere.it
- ↑ Ducato Papale. numismatica-italiana.lamoneta.it (укр.). Процитовано 2 лютого 2024.
- ↑ Gentile, Giovanni; Tumminelli, Calogero (1929). Enciclopedia italiana di scienze, lettere ed arti (італ.). Istitvto Giovanni Treccani.
Джерела[ред. | ред. код]
- Belaubre, J. (1996). Dictionaire de Numismatique mediévale occidentale. Leopard d'Or, París. ISBN 2-86377-121-3.
- Dubbini, M.; Mancinelli, G. (2009). Storia delle monete di Ancona. Il lavoro, Ancona. ISBN 9788876634512
- Frey, A. R. (1916). "Agontano, or anconetano". En A dictionary of numismatic names; their official and popular designations. American Journal of Numismatics. Vol 50. Páxina 7.
- Martinori, E. (1915). "Agontano / Anconetano (grosso) [Архівовано 20 de setembro de 2020 у Wayback Machine.]". En La moneta. Vocabolario generale [Архівовано 20 de setembro de 2020 у Wayback Machine.]. Roma. Istituto italiano di numismatica. Páxinas 4, 8.
- Sozzi, M. (2001). "L'Agontano di Massa di Maremma". En Travaini, L. et al. (2003).Páxinas 111-140.
- Travaini, L. et al. (2003). L'agontano: una moneta d'argento por l'Italia medievale. Società Numismatica Italiana.
