Адаптивний фільтр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Адапти́вний фі́льтр — електронний фільтр, який самостійно регулює свою передавальну функцію відповідно до алгоритму оптимізації з використанням сигналу похибки.

Оскільки параметри адаптивного фільтра змінюються в процесі його роботи, такий фільтр можна віднести до нелінійних пристроїв. Однак, при кожному фіксованому значенні параметрів адаптивний фільтр — це лінійний пристрій, оскільки між його вхідними і вихідними сигналами зазвичай існує лінійна залежність, обумовлена ​​поточним набором вагових коефіцієнтів (ВК), подібно лінійним фільтрам з фіксованими ВК[1].

Щоб визначити змінювані в процесі роботи параметри, необхідно сформулювати критерій роботи адаптивного фільтра. Таким критерієм часто є мінімум деякої цільової функції, — як правило, функції похибки між необхідним і вихідним сигналами адаптивного фільтра.

Блок-схема[ред. | ред. код]

Блок-схема

Існують дві основні структури адаптивних фільтрів. Це фільтри зі скінченною імпульсною характеристикою (СІХ), або трансверсальні (англ. adaptive transversal filter, ATF), і фільтри з нескінченною їмпульсною характеристикою (НІХ), або рекурсивні.

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]