Аделіла Бенкіран

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аделіла Бенкіран
араб. عبد الإله بنكيران
Abdelilah Benkirane 2014-08-05.jpg
 
Народження: 4 квітня 1954(1954-04-04)[1][2] (68 років) або 2 квітня 1954(1954-04-02)[3] (68 років)
Рабат, Рабат-Сале-Заммур-Заерd, Марокко
Країна: Марокко
Релігія: сунізм
Освіта: Mohammed V University at Agdald і Університет Мухаммеда Vd
Партія: Партія справедливості і розвитку (Марокко)
Автограф: توقيع عبد الإله بنكيران.jpg

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Аделіла Бенкіран (араб. عبد الاله بن كيران‎; нар. 4 квітня 1954(19540404), Рабат) — марокканський політик ісламістської орієнтації, лідер найбільшої партії Справедливості і розвитку (ПСР), прем'єр-міністр Марокко 29 листопада 2011 – 17 березня 2017. Після перемоги партії на виборах 2011 року[en], ПСР разом з трьома партіями, що були у складі попередніх урядів утворили коаліцію, а Аделіла Бенкіран призначено прем'єр-міністром. [4][5][6]

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

В 1970-х рр Бенкіран був лівоісламістським політичним активістом.[7] Представляв Сале у парламенті Марокко з 14 листопада 1997. [7] У липні 2008 року був обраний лідером Партії справедливості та розвитку, замінивши на посаді Саадеддіна Отмані. [8]

Політика Бенкірана була демократичною та ісламістською. В інтерв’ю 2011 року він сказав: «Якщо я потраплю до уряду, я не можу вказати дівчатам, довжину спідниці що вони мають носити, щоб прикривати ноги. Це не моя справа. Це неможливо, у будь-якому випадку, щоб хтось загрожував громадянським свободам у Марокко». [9] Проте у минулому він описував секуляризм як «небезпечну концепцію для Марокко», а в 2010 році він безуспішно проводив кампанію, щоб заборонити виступ Елтона Джона у Рабаті , оскільки він «пропагував гомосексуальність».[10]

Прем'єр-міністр Марокко[ред. | ред. код]

Бенкіране обійняв посаду прем'єр-міністра 29 листопада 2011. Його уряд ставив перед собою мету середнього економічного зростання на рівні 5,5% на рік протягом свого чотирирічного мандату та мав на меті знизити рівень безробіття до 8% до кінця 2016 року з 9,1% на початку 2012 року. [11] Уряд Бенкірану також активно підтримував зв'язки Марокко з Європейським Союзом, його головним торговим партнером, а також із Радою співробітництва Перської затоки.

1 грудня 2016 року Бенкіран розкритикував сирійський уряд Башара Асада за його дії під час громадянської війни в Сирії: «Те, що сирійський режим, підтримуваний Росією, робить із сирійським народом, перевищує всі гуманітарні межі». [12]

Партія справедливості та розвитку зберегла більшість місць на загальних виборах у Марокко 2016[en]. Проте Бенкіран не зміг сформувати діючий уряд через триваючі політичні переговори. 15 березня 2017 року, після п’яти місяців післявиборної тупикової ситуації, король Мохаммед VI усунув Бенкіране з посади прем’єр-міністра і заявив, що обере іншого прем'єра з Партії справедливості та розвитку. [13][14][15][16][17] 17 березня 2017 року король назначив Саадеддіна Отмані замість Бенкірана на посаду прем'єр-міністра. [18][19]

Після прем'єрства[ред. | ред. код]

12 квітня 2017 [20] Абделіла Бенкіране відмовився від мандату дупутата марокканського парламенту. Проте багато ЗМІ звинувачували його в тому, що він виграв час, щоб не викрити свою позицію щодо новопризначеного голови уряду Саадеддіна Отмані.

30 жовтня 2021 року Бенкіране був обраний генеральним секретарем ПСР після відставки Саадеддіна Отмані після програшу його партії на загальних виборах у Марокко 2021[en] [21]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  2. Munzinger Personen
  3. (unspecified title) — С. 59. — ISBN 9781440865039
  4. Législatives 2011: Trois scénarios pour une victoire. L'économiste. 24 листопада 2011. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 25 листопада 2011. 
  5. Marocco: leader partito islamico, garantiremo le liberta' individuali. Adnkronos. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 25 листопада 2011. 
  6. Fin des travaux sur la culture de la réforme au Maroc. Le Matin. Процитовано 25 листопада 2011. [недоступне посилання з 01.06.2017]
  7. а б Polygamy is not an option, says Morocco Islamist premier's wife. Al Arabiya News. 1 грудня 2011. Архів оригіналу за 3 січня 2012. Процитовано 2 грудня 2011. 
  8. Abdelilah Benkirane élu à la tête du PJD. JDM Magazine. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 25 листопада 2011. 
  9. Bellem, Rahim (25 листопада 2011). Benkiran : "Le Maroc a besoin d'une autre âme, islamiste". Le Parisien. Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 26 листопада 2011. 
  10. Abdelilah Benkirane, un islamiste modéré au pouvoir. Le Point. 29 листопада 2011. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022. 
  11. Morocco's new govt targets 5.5 pct GDP growth | Reuters. Reuters.com. 19 січня 2012. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. 
  12. Morocco PM slams the Syrian regime's crimes in Aleppo. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022. 
  13. Morocco's king replaces PM Benkirane amid post-election deadlock. Reuters. 16 березня 2017. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 16 березня 2017. 
  14. Le roi du Maroc annonce le remplacement du premier ministre Benkirane. Le Monde.fr (фр.). 15 березня 2017. ISSN 1950-6244. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 16 березня 2017. 
  15. País, Ediciones El (16 березня 2017). El rey de Marruecos sustituye al jefe de Gobierno. EL PAÍS (ісп.). Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 16 березня 2017. 
  16. Moroccan king, in rare move, ousts designated prime minister. AP News (амер.). Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 16 березня 2017. 
  17. Maroc: le roi va remplacer le Premier ministre Benkirane (фр.). Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 16 березня 2017. 
  18. King of Morocco names Saad Eddine El Othmani as new prime minister - France 24. France 24 (амер.). 17 березня 2017. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 17 березня 2017. 
  19. Morocco's king names PJD's Othmani as prime minister. Reuters. 17 березня 2017. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 17 березня 2017. 
  20. Pour quelle raison Benkirane démissionne-t-il du parlement ?. quid.ma (фр.). Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2018. 
  21. Benkirane Elected Morocco's PJD Party Secretary General. Assahifa. Процитовано 31 жовтня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]

Політичні посади
Попередник:
Аббас Ель-Фасі
Прем'єр-міністр Марокко
29 листопада 2011 – 17 березня 2017
Наступник:
Саадеддін Отмані