Адміністративний поділ Улан-Уде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Райони міста Улан-Уде
   Залізничний район
   Жовтневий район
   Радянський район

Місто Улан-Уде, столиця Республіки Бурятія, поділено на 3 міські райони[1][2].

У рамках адміністративно-територіального устрою Бурятії Улан-Уде є містом республіканського значення[1]; в рамках муніципального устрою воно є муніципальним утворенням місто Улан-Уде зі статусом міського округу як єдиний населений пункт у його складі[2].

Міські райони, мікрорайони та селища, що входять до їх складу, не є муніципальними утвореннями[2].

Райони[ред. | ред. код]

Залізничний район включає північний (правий) берег річки Уди, Жовтневий район — південний (лівий) берег річки Уди, Радянський район — лівий (західний) берег річки Селенги, а також історичну (центральну) частину і «периферійні» землі на північно- заході правому (східному) березі річки Селенги.

Мікрорайони та селища[ред. | ред. код]

У складі міських районів умовно виділяють мікрорайони та селища в межах міста:

Залізничний район Жовтневий район Радянський район

Історія[ред. | ред. код]

Постановою Президії ВЦВК від 25 березня 1938 року у місті Улан-Уде було утворено 3 райони: Міський, Приміський та Залізничний. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 20 червня 1957 року Міський район було перейменовано на Радянський, Приміський район — на Жовтневий.

Адміністративні перетворення, пов'язані з Улан-Уденською міськрадою[4]:

  • 27 липня 1960 року населений пункт село Степовий передано в Іволгинський аймак.
  • 3 грудня 1960 року Улан-Уденській міськраді передано Гурульбінську та Іволгінську сільради скасованого Іволгінського аймаку.
  • 12 грудня 1964 року населений пункт Зарічний передано Іволгінський аймак.
  • 22 березня 1968 року селища Сокіл і Солдатський з Улан-Уденського аймака передано до Улан-Уденської міськради.
  • 5 жовтня 1971 року селище Забайкальське передано з адміністративного підпорядкування Жовтневого району міста Улан-Уде до Улан-Уденського аймаку.
  • 9 листопада 1983 року населений пункт Зарічний віднесений до категорії робочих селищ та передано з Улан-Уденського району до Улан-Уденської міськради.
  • 23 березня 1987 року селище станції Мостової з Іволгінського району передано в адміністративне підпорядкування Залізничній районній раді міста Улан-Уде.
  • 14 жовтня 1991 року селище Забайкальське з Тарбагатайського району передано до Улан-Уденської міськради.
  • 17 квітня 1992 року села Істок та Степовий зі складу Іволгінського району передано до Улан-Уденської міськради.
  • 14 грудня 1993 року зареєстровано новостворений населений пункт: селище Тулунжа.
  • 9 березня 2010 року до Радянського району міста Улан-Уде приєднані селища міського типу: Зарічний та Сокіл, а також сільські населені пункти — селища Солдатський та Тулунжа, села Істок та Степовий; до Залізничного району міста Улан-Уде приєднано сільський населений пункт: селище станції Мостової; до Жовтневого району міста Улан-Уде приєднано сільський населений пункт: селище Забайкальське.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б ОКАТО 81 401
  2. а б в Устав города Улан-Удэ. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
  3. Карта районов города [Архівовано 2019-07-27 у Wayback Machine.] на официальном сайте органов местного самоуправления г. Улан-Удэ относит микрорайон Тальцы к Железнодорожному району, а Список ТОС Октябрьского района [Архівовано 2019-07-17 у Wayback Machine.] на том же официальном сайте органов местного самоуправления г. Улан-Удэ включает микрорайон Тальцы в Октябрьский район г. Улан-Удэ.
  4. Численность населения Республики Бурятия в разрезе районов (погрешность 50 человек). Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 25 лютого 2015.

Посилання[ред. | ред. код]