Перейти до вмісту

Адольф Ришка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Адольф Ришка
Народження5 лютого 1935(1935-02-05)[1]
Popielów[d], Рибник, Сілезьке воєводство
Смерть28 квітня 1995(1995-04-28)[1] (60 років)
ПохованняВійськові Повонзки
Країна Республіка Польща
НавчанняАкадемія образотворчих мистецтв у Варшаві
Діяльністьскульптор
ЧленСпілка польських художниківd

CMNS: Адольф Ришка у Вікісховищі
Могила Адольфа Ришки на цвинтарі Військові Повонзки у Варшаві, 23 липня 2008 р.
Скульптура саркофагу Адольфа Ришки в Центрі польської скульптури в Оронсько

Адольф Ришка (5 лютого 1935, Попелуві — нинішній район міста Рибник — 28 квітня 1995, Варшава[2]) — польський скульптор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 5 лютого 1935 року у Попелуві (нинішній район міста Рибник).

У 1953—1957 роках навчався в середній школі образотворчого мистецтва в Закопаному, після успішного закінчення якої розпочав навчання на факультеті скульптури Академії образотворчого мистецтва у Варшаві в майстерні Єжи Ярнушкевича. Закінчив навчання у 1962 році. У 1965 році став членом Асоціації польських художників (ZPAP).

У 1972 році одружився з Ясною Стшалковською.

У 1980–82 рр. був президентом Художньої Ради Секції Скульптури Головної Управи ZPAP. З 1983 року очолював кафедру скульптури на факультеті образотворчого мистецтва Університету Миколая Коперника в Торуні. У березні 1995 року отримав вчене звання професора.

Помер 28 квітня 1995 року та похований на кладовищі Військові Повонзки у Варшаві (ділянка AII-12-11)[3].

Етапи творчості

[ред. | ред. код]
  • 1965—1986 — цикл «Невинний».
  • 1966—1978 — серія портретів Пабло Казальса
  • 1965—1985 — цикл «Крісла».
  • 1970—1977 рр. — цикл «Ролінг».
  • 1980—1995 — цикл «Саркофаги».
  • 1981—1994 — цикл «Шоломи».
  • 1973—1995 — керамічна скульптура
  • 1970—1995 — медалі та значки

Медалі

[ред. | ред. код]
  • 1970 — Пабло Казальсу
  • 1970 — Подорож
  • 1970 — Доля дітей
  • 1971 — Зерно
  • 1971 — Дітям
  • 1971 — Музика
  • 1973 — Поет
  • 1973 — Коперник
  • 1973 — Подих
  • 1974 — Виходить
  • 1976 — Збережи мій дім
  • 1977 — Фуга
  • 1978 — Азіатсько-Тихоокеанський музей
  • 1978 — Портрет Зенона Жебровського
  • 1984 — Таємнича фігура
  • 1988 — Ікар
  • 1989 — Проти війни
  • 1990 — На захист дітей

Великі персональні виставки

[ред. | ред. код]
  • 1966: Galeria Współczesna, Варшава
  • 1967: Галерея у Великому театрі, Варшава
  • 1968: Галерея BWA в Закопаному
  • 1969: Салон BWA у Гдині
  • 1970: галерея Kordegarda у Варшаві
  • 1979: Галерея BWA в замку поморських князів у Щецині
  • 1981: Галерея BWA в Замості
  • 1982: Венеційська бієнале, польський павільйон (з Яном Кучем)
  • 1988: Павільйон SARP у Варшаві
  • 1994: Галерея Zachęta у Варшаві
  • 1994: Центр польської скульптури в Оронсько

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Фестиваль образотворчого мистецтва у Варшаві — бронзова медаль і премія 3-го ступеня Міністра культури і мистецтва (1966)
  • 3-тій Фестиваль образотворчого мистецтва в Захенті — золота медаль за медальйони та відзнака за скульптури (1970)
  • V Фестиваль образотворчого мистецтва в Захенті — срібна медаль за комплект медальйонних робіт (1974)
  • 4-те Міжнародне бієнале малих форм у Мучарноку, Будапешт — нагорода (1978)
  • Премія імені Брата Альберта за пам'ятник на честь монаха-францисканця Владислава Жебровського в Японії (1979)
  • Відзнака Міністра культури і мистецтва ІІ ступеня за серію портретів Пабло Казальса (1981)
  • Бієнале азійсько-європейського мистецтва, Анкара — Премія президента Ататюрка та золота медаль у розділі скульптури (1986)
  • Нагороди ректора Університету Миколая Коперника за наукові та мистецькі досягнення (1988—1994)
  • Премія ректора Університету Миколая Коперника І ступеня за життєві досягнення в мистецтві (1995)

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б The Fine Art Archive — 2003.
  2. Adolf Ryszka
  3. Wyszukiwarka cmentarna — Warszawskie cmentarze

Бібліографія

[ред. | ред. код]


  • Snoch, Bogdan (2006). Górnośląski Leksykon Biograficzny. Suplement do wydania drugiego. Katowice: Muzeum Śląskie. с. 99. ISBN 83-60353-11-5.