Щецин

*— сусідні нас. пункти*
Щецин; Szczecin
Герб Щецина	Прапор Щецина
	Щецин
	Основні дані
	53°25′ пн. ш. 14°35′ сх. д. / 53.417° пн. ш. 14.583° сх. д.Координати: 53°25′ пн. ш. 14°35′ сх. д. / 53.417° пн. ш. 14.583° сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Західнопоморське воєводство
Столиця для	Шведська Померанія, Герцогство Померанія, Західнопоморське воєводство, Szczecin Voivodeshipd, Щецинське воєводство (1975—1998), адміністративний округ Штеттінd і Померанія
	Старгардський повіт ?
Поділ	Śródmieście, Szczecind;
Засновано	IX століття
Магдебурзьке право	1243
Площа	300,53 км²
Населення	410131 (2011)
· густота	1357 (2008) осіб/км²
Висота НРМ	149 м
Назва мешканців	пол. szczecinianin і пол. szczecinianka
Міста-побратими	Барі, Бремергафен (16 жовтня 1990), Далянь, Клайпеда, Грайфсвальд, Фрідріксгайн-Кройцберг (1996), Есб'єрг, Кінгстон-апон-Галл, Любек, Мальме (1990), Мурманськ (8 квітня 1993), Росток (1957), Сент-Луїс, Поццуолі
Телефонний код	(48) 91
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	ZS, ZZ
GeoNames	3083829
OSM	r342935 ·R
Поштові індекси	70-001–71-899
	Міська влада
Мер міста	Piotr Krzystekd
Веб-сторінка	szczecin.pl
	Мапа
	Щецин у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Щецин (значення).

Щецин, Щецін, Щетин (пол. Szczecin, нім. Stettin) — місто на північному заході Польщі, 7-ме за величиною місто Польщі, столиця Західнопоморського воєводства.

Населення — 408 113 мешканців (2014)^[6].

Морський порт Щецина — найбільший перевантажувальний і транзитний порт Польщі, головна галузь індустрії — суднобудівництво.

Разом з сусіднім містом Свіноуйсьце утворює найбільший порт країни на Балтійському морі, центр промисловості, зокрема нафтохімічної і машинобудівної промисловості. Біля міста розташований аеропорт Щецин-Голенюв.

Походження назви[ред. | ред. код]

По одній з версій назва міста походить від слова «szczeciny» — «хутро». Також є версія, що назва походить від слова «ściek» — «стічні води», тому що в цій місцевості при впадінні Одера в Балтійське море дуже повільна течія. Пізніші дослідження припускають, що назва походить від слова «szczytu» — «зустріч».

Протягом століть місто не одноразово змінювало назву. Перша письмова згадка назви Stetinum датована 1133 роком, в 1188 році згадується як Stetyn, в 1251 — Stityn і Stitinum, Stytin, Stiltin і Szczeticinice.

Нинішня назва міста офіційно затверджена 19 травня 1946 року.

Історія міста[ред. | ред. код]

Місто відоме з IX ст.; з часу північної війни до Другої світової війни перебувало в складі Пруссії та Німеччини, з 1945 — Польщі.

Мапа міста (1642)

Місто було членом Ганзейської ліги. В ньому народилася імператриця Російської імперії, Катерина II. Від назви міста утворене прізвище польського шляхетського роду — Щетинські.

В Щетині жив і працював Павло з Рода (Paulus von Rode), відомий лютеранський теолог, реформатор і суперінтендант Щетіна у 1535–1563 роках.

Культура, освіта, наука[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Щецинський університет

Західнопоморський технологічний університет (з 1 січня 2009)
Померанський медичний університет (заснований у 1948, сучасний статус з 2010)
Морська академія (заснована в 1947, сучасний статус з 2004)
Академія мистецтв (2010)

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1]^[7]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	195303	32945	138881	23477
Жінки	214828	31357	129095	54376
Разом	410131	64302	267976	77853

Населення за роками:

Транспорт[ред. | ред. код]

Див. також: Транспорт Щецина

Сучасна транспортна інфраструктура міста Щецин має систему зовнішнього транспорту — залізницю, автобусний транспорт, автодорожня мережа, авіатранспорт і водний (річковий) транспорт, — магістральну вулично-дорожню мережу і мережу масового пасажирського транспорту.

Теперішня магістральна вулично-дорожна мережа міста представлена магістралями міського та районного значення. Транспортне сполучення між лівим і правим берегом здійснюється через Довгий міст, Міст Поморян, Залізничний міст і Замковою магістраль.

Див. також: Щецинський трамвай, Щецинський швидкісний трамвай та Щецинський автобус

У місті діє 12 трамвайних та 82 автобусних маршрутів. Протяжність трамвайних маршрутів становить — 112,77 км, протяжність автобусних становить — 798 км.

Міський громадський транспорт
Щецинський трамвай
Щецинський автобус
Щецинський швидкісний трамвай
Міський велосипед

Українці у Щецині[ред. | ред. код]

У Щецинському воєводстві живе близько 10 тис. українців, переселених з Ряшівщини та Люблінщини під час акції «Вісла» (1947), переважно в околицях міст Старґард, Ґрифіце і Лобез.

В Щецині є душпастирський пункт Української Католицької Церкви; від 1956 р. тут діє один зі найдіяльніших гуртків УСКТ (б. 300 чл.), при ньому естрадний ансамбль «Чумаки» та дитяча секція. У 1957–1963 рр. при Вчительській студії існував відділ української філології, який закінчило 99 учителів. У 1959–1966 рр. діяв аматорський драматичний гурток і довгі роки діяла єдина в Польщі капела бандуристів. Зараз УСКТ перейменовано на Об'єднання українців у Польщі, у Щецині діє Осередок української культури, з 1997 щороку відбуваються Дні української культури (травень-червень).

Радіо Щеціна раз на місяць транслює 25-хвилинні радіопередачі на українські теми польською мовою (інформація станом на 2006 р.), яких редагує випускник Львівського університету, кандидат філологічних наук Андрій Вонторський.

В серпні 2019 р. в замку Поморських князів у Щецині пройшли 22-ї Дні української культури^[8]

На Центральному кладовищі (Cmentarz Centralny) наявні могили генерала Армії УНР Михайла Ткачука (1885–1962), санітарки Олени Левченко (збереглася) (1899–1962), інженера Володимира Мамонтіва (1893–1972), учасника війни 1920 р., а також Григорія Гончаренка (1899–1975), хорунжого Армії УНР, згодом проректора Рільничої академії у Щецині (могила збереглася – кватера № 44, 1 ряд, номер поховання 35)^[8].

Уродженці[ред. | ред. код]

Йоланта Антас (* 1954) — польський науковець, професор лінгвістики у Ягеллонському університеті в Кракові.
Генріка Бейер (1782 — 1855) — польська художниця.
Кшиштоф Варліковський (* 1962) — польський театральний режисер.
Інґа Івасюв (* 1956) — польський літературознавець, літературний критик, поетеса і прозаїк.
Яцек Пєхота (* 1959) — польський політик.
Вальдемар Скрипчак (* 1956) — польський військовий.
Карл Тайке (1864—1922) — німецький диригент та композитор.

Література[ред. | ред. код]

Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. — Париж, 1955—2003.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
↑ https://sjp.pwn.pl/so/szczecinianin;4517629.html
↑ https://sjp.pwn.pl/so/szczecinianka;4517630.html
↑ http://malmo.se/Kommun--politik/Sa-arbetar-vi-med.../Omvarld/Internationellt-arbete/Vanorter.html
↑ Населення за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Główny Urząd Statystyczny. Baza Demografia. Stan i struktura ludności, dane na dzień 31.03.2014 [2]
↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
↑ ^а ^б Парнікоза, Іван. Щецин. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 02.08.2020 р..

Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[nsp-1] а ^б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[2] Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].

[[https://sjp.pwn.pl/so/szczecinianin;4517629.html_https://sjp.pwn.pl/so/szczecinianin;4517629.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttps://sjp.pwn.pl/so/szczecinianin;4517629.html

[[https://sjp.pwn.pl/so/szczecinianka;4517630.html_https://sjp.pwn.pl/so/szczecinianka;4517630.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] ttps://sjp.pwn.pl/so/szczecinianka;4517630.html

[[http://malmo.se/Kommun--politik/Sa-arbetar-vi-med.../Omvarld/Internationellt-arbete/Vanorter.html_http://malmo.se/Kommun--politik/Sa-arbetar-vi-med.../Omvarld/Internationellt-arbete/Vanorter.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-5] ttp://malmo.se/Kommun--politik/Sa-arbetar-vi-med.../Omvarld/Internationellt-arbete/Vanorter.html

[6] Населення за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Główny Urząd Statystyczny. Baza Demografia. Stan i struktura ludności, dane na dzień 31.03.2014 [2]

[age-7] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

[:0-8] а ^б Парнікоза, Іван. Щецин. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 02.08.2020 р..

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]