Щецин
| Щецин Szczecin |
|||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
 |
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна | Польща | ||||
| Регіон | Західнопоморське воєводство | ||||
| Засноване | IX століття | ||||
| Магдебурзьке право | 1243 | ||||
| Населення | 407 785 (2008[1]) | ||||
| Площа міста | 300,53 км² | ||||
| Густота населення | 1357 осіб/км² | ||||
| Телефонний код | 48 91 | ||||
| Географічні координати | 53°25′ пн. ш. 14°35′ сх. д. / 53.417° пн. ш. 14.583° сх. д.Координати: 53°25′ пн. ш. 14°35′ сх. д. / 53.417° пн. ш. 14.583° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 149 м | ||||
| Міська влада | |||||
| Веб-сторінка | www.szczecin.pl | ||||
Щецин(пол. Szczecin, нім. Stettin) — місто на північному заході Польщі, 7-ме за величиною місто Польщі, столиця Західнопоморського воєводства.
Населення — 411 тис. мешканців (2005).
Найбільший перевантажувальний і транзитний порт Польщі, головна галузь індустрії — суднобудівництво.
Разом з сусіднім містом Свіноуйсьце утворює найбільший порт країни на Балтійському морі, центр промисловості, зокрема нафтохімічної і машинобудівної промисловості. Біля міста розташований аеропорт Щецин-Голенюв.
Зміст
Походження назви[ред. • ред. код]
По одній з версій назва міста походить від слова «szczeciny» — «хутро». Також є версія, що назва походить від слова «ściek» — «стічні води», тому що в цій місцевості при впадінні Одера в Балтійське море дуже повільна течія. Пізніші дослідження припускають, що назва походить від слова «szczytu» — «зустріч».
Протягом століть місто не одноразово змінювало назву. Перша письмова згадка назви Stetinum датована 1133 роком, в 1188 році згадується як Stetyn, в 1251 — Stityn і Stitinum, Stytin, Stiltin і Szczeticinice.
Нинішня назва міста офіційно затверджена 19 травня 1946 року.
Історія міста[ред. • ред. код]
Давнє польське місто. Відоме з IX ст.; з часу північної війни до Другої світової війни перебувало в складі Пруссії та Німеччини, з 1945 — Польщі. Місто було членом Ганзейської ліги. В ньому народилася імператриця Російської імперії, Катерина II. Від назви міста утворене прізвище польського шляхетського роду — Щетинські.
В Щетині жив і працював Павло з Рода (Paulus von Rode), відомий лютеранський теолог, реформатор і суперінтендант Щетіна у 1535–1563 роках .
Культура, освіта, наука[ред. • ред. код]
Українці у Щецині[ред. • ред. код]
У Щецинському воєводстві живе близько 10 тис. українців, переселених з Ряшівщини та Люблінщини під час акції «Вісла» (1947), переважно в околицях міст Старґард, Ґрифіце і Лобез.
В Щецині є душпастирський пункт Української Католицької Церкви; від 1956 р. тут діє один зі найдіяльніших гуртків УСКТ (б. 300 чл.), при ньому естрадний ансамбль «Чумаки» та дитяча секція. У 1957–1963 рр. при Вчительській студії існував відділ української філології, який закінчило 99 учителів. У 1959–1966 рр. діяв аматорський драматичний гурток і довгі роки діяла єдина в Польщі капела бандуристів. Зараз УСКТ перейменовано на Об'єднання українців у Польщі, у Щецині діє Осередок української культури, з 1997 щороку відбуваються Дні української культури (травень-червень).
Радіо Щеціна раз на місяць транслює 25-хвилинне радіопередачі на українські теми польською мовою (інформація станом на 2006 р.), яких редагує випускник Львівського університету, кандидат філологічних наук Андрій Вонторський.
Література[ред. • ред. код]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
Посилання[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Szczecin |
 |
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|||||||||||
