Щецин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щецин
Szczecin

Герб Прапор
Герб Щецина Прапор Щецина
Щецин
Щецин
Розташування міста Щецин
Основні дані
53°25′ пн. ш. 14°35′ сх. д. / 53.417° пн. ш. 14.583° сх. д. / 53.417; 14.583Координати: 53°25′ пн. ш. 14°35′ сх. д. / 53.417° пн. ш. 14.583° сх. д. / 53.417; 14.583
Країна Польща
Регіон Західнопоморське воєводство
Столиця для Шведська Померанія[2], Duchy of Pomerania[d][3], Західнопоморське воєводство, Szczecin Voivodeship[d], Щецинське воєводство (1975—1998), адміністративний округ Штеттін[d] і Померанія[d]
Поділ
  • Śródmieście, Szczecin[d]
  • Засновано IX століття
    Магдебурзьке право 1243
    Площа 300,53 км²
    Населення 407 785 (2008[1])
    · густота 1357 осіб/км²
    Висота НРМ 149  м
    Міста-побратими Барі, Бремергафен, Далянь, Клайпеда, Грайфсвальд, Фрідріксгайн-Кройцберг, Есб'єрг, Кінгстон-апон-Галл, Любек, Мальме[4], Мурманськ, Росток, Сент-Луїс і Поццуолі
    Телефонний код (48) 91
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів ZS, ZZ
    GeoNames 3083829
    OSM r342935  ·R
    Поштові індекси 70-001–71-899
    Міська влада
    Мер міста Piotr Krzystek[d]
    Веб-сторінка szczecin.pl
    Мапа


    Щецин у Вікісховищі?

    Портал:Щецин[d]

    Щецин, Щецін, Щетин (пол. Szczecin, нім. Stettin) — місто на північному заході Польщі, 7-ме за величиною місто Польщі, столиця Західнопоморського воєводства.

    Населення — 408 113 мешканців (2014)[5].

    Морський порт Щецина — найбільший перевантажувальний і транзитний порт Польщі, головна галузь індустрії — суднобудівництво.

    Разом з сусіднім містом Свіноуйсьце утворює найбільший порт країни на Балтійському морі, центр промисловості, зокрема нафтохімічної і машинобудівної промисловості. Біля міста розташований аеропорт Щецин-Голенюв.

    Походження назви[ред. | ред. код]

    По одній з версій назва міста походить від слова «szczeciny» — «хутро». Також є версія, що назва походить від слова «ściek» — «стічні води», тому що в цій місцевості при впадінні Одера в Балтійське море дуже повільна течія. Пізніші дослідження припускають, що назва походить від слова «szczytu» — «зустріч».

    Протягом століть місто не одноразово змінювало назву. Перша письмова згадка назви Stetinum датована 1133 роком, в 1188 році згадується як Stetyn, в 1251 — Stityn і Stitinum, Stytin, Stiltin і Szczeticinice.

    Нинішня назва міста офіційно затверджена 19 травня 1946 року.

    Мапа міста (1642)

    Історія міста[ред. | ред. код]

    Місто відоме з IX ст.; з часу північної війни до Другої світової війни перебувало в складі Пруссії та Німеччини, з 1945 — Польщі. Місто було членом Ганзейської ліги. В ньому народилася імператриця Російської імперії, Катерина II. Від назви міста утворене прізвище польського шляхетського роду — Щетинські.

    В Щетині жив і працював Павло з Рода (Paulus von Rode), відомий лютеранський теолог, реформатор і суперінтендант Щетіна у 1535–1563 роках .

    Щецин
    PAZIM Щецин

    Культура, освіта, наука[ред. | ред. код]

    Освіта[ред. | ред. код]

    Відомі особистості[ред. | ред. код]

    У місті народився:

    Українці у Щецині[ред. | ред. код]

    У Щецинському воєводстві живе близько 10 тис. українців, переселених з Ряшівщини та Люблінщини під час акції «Вісла» (1947), переважно в околицях міст Старґард, Ґрифіце і Лобез.

    В Щецині є душпастирський пункт Української Католицької Церкви; від 1956 р. тут діє один зі найдіяльніших гуртків УСКТ (б. 300 чл.), при ньому естрадний ансамбль «Чумаки» та дитяча секція. У 19571963 рр. при Вчительській студії існував відділ української філології, який закінчило 99 учителів. У 1959–1966 рр. діяв аматорський драматичний гурток і довгі роки діяла єдина в Польщі капела бандуристів. Зараз УСКТ перейменовано на Об'єднання українців у Польщі, у Щецині діє Осередок української культури, з 1997 щороку відбуваються Дні української культури (травень-червень).

    Радіо Щеціна раз на місяць транслює 25-хвилинні радіопередачі на українські теми польською мовою (інформація станом на 2006 р.), яких редагує випускник Львівського університету, кандидат філологічних наук Андрій Вонторський.

    Відомі особистості[ред. | ред. код]

    В поселенні народився:

    Література[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
    2. Шведська Померанія — 1648.
    3. Duchy of Pomerania — 1121.
    4. http://malmo.se/Kommun--politik/Sa-arbetar-vi-med.../Omvarld/Internationellt-arbete/Vanorter.html
    5. Населення за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Główny Urząd Statystyczny. Baza Demografia. Stan i struktura ludności, dane na dzień 31.03.2014 [2]