Щецин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щецин
Szczecin

Герб Прапор
Герб Щецина Прапор Щецина
Щецин
Щецин
Розташування міста Щецин
Основні дані
53°25′ пн. ш. 14°35′ сх. д. / 53.417° пн. ш. 14.583° сх. д. / 53.417; 14.583Координати: 53°25′ пн. ш. 14°35′ сх. д. / 53.417° пн. ш. 14.583° сх. д. / 53.417; 14.583
Країна Польща
Регіон Західнопоморське воєводство
Столиця для Шведська Померанія, Duchy of Pomeraniad, Західнопоморське воєводство, Szczecin Voivodeshipd, Щецинське воєводство (1975—1998), адміністративний округ Штеттінd і Померанія

Межує з

— сусідні нас. пункти
Старгардський повіт ?
Поділ
  • Śródmieście, Szczecind
  • Засновано IX століття
    Магдебурзьке право 1243
    Площа 300,53 км²
    Населення 410131 (2011)[1]
    · густота 1357 (2008[2]) осіб/км²
    Висота НРМ 149  м
    Міста-побратими Барі, Бремергафен (16 жовтня 1990), Далянь, Клайпеда, Грайфсвальд, Фрідріксгайн-Кройцберг (1996), Есб'єрг, Кінгстон-апон-Галл, Любек, Мальме (1990)[3], Мурманськ (8 квітня 1993), Росток (1957), Сент-Луїс, Поццуолі
    Телефонний код (48) 91
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів ZS, ZZ
    GeoNames 3083829
    OSM r342935  ·R
    Поштові індекси 70-001–71-899
    Міська влада
    Мер міста Piotr Krzystekd
    Веб-сторінка szczecin.pl
    Мапа


    Щецин у Вікісховищі?

    Портал:Щецинd

    Щецин, Щецін, Щетин (пол. Szczecin, нім. Stettin) — місто на північному заході Польщі, 7-ме за величиною місто Польщі, столиця Західнопоморського воєводства.

    Населення — 408 113 мешканців (2014)[4].

    Морський порт Щецина — найбільший перевантажувальний і транзитний порт Польщі, головна галузь індустрії — суднобудівництво.

    Разом з сусіднім містом Свіноуйсьце утворює найбільший порт країни на Балтійському морі, центр промисловості, зокрема нафтохімічної і машинобудівної промисловості. Біля міста розташований аеропорт Щецин-Голенюв.

    Походження назви[ред. | ред. код]

    По одній з версій назва міста походить від слова «szczeciny» — «хутро». Також є версія, що назва походить від слова «ściek» — «стічні води», тому що в цій місцевості при впадінні Одера в Балтійське море дуже повільна течія. Пізніші дослідження припускають, що назва походить від слова «szczytu» — «зустріч».

    Протягом століть місто не одноразово змінювало назву. Перша письмова згадка назви Stetinum датована 1133 роком, в 1188 році згадується як Stetyn, в 1251 — Stityn і Stitinum, Stytin, Stiltin і Szczeticinice.

    Нинішня назва міста офіційно затверджена 19 травня 1946 року.

    Мапа міста (1642)

    Історія міста[ред. | ред. код]

    Місто відоме з IX ст.; з часу північної війни до Другої світової війни перебувало в складі Пруссії та Німеччини, з 1945 — Польщі. Місто було членом Ганзейської ліги. В ньому народилася імператриця Російської імперії, Катерина II. Від назви міста утворене прізвище польського шляхетського роду — Щетинські.

    В Щетині жив і працював Павло з Рода (Paulus von Rode), відомий лютеранський теолог, реформатор і суперінтендант Щетіна у 1535–1563 роках.

    Щецин
    PAZIM Щецин

    Культура, освіта, наука[ред. | ред. код]

    Освіта[ред. | ред. код]

    Демографія[ред. | ред. код]

    Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

    Загалом Допрацездатний
    вік
    Працездатний
    вік
    Постпрацездатний
    вік
    Чоловіки 195303 32945 138881 23477
    Жінки 214828 31357 129095 54376
    Разом 410131 64302 267976 77853

    Населення за роками:

    Українці у Щецині[ред. | ред. код]

    У Щецинському воєводстві живе близько 10 тис. українців, переселених з Ряшівщини та Люблінщини під час акції «Вісла» (1947), переважно в околицях міст Старґард, Ґрифіце і Лобез.

    В Щецині є душпастирський пункт Української Католицької Церкви; від 1956 р. тут діє один зі найдіяльніших гуртків УСКТ (б. 300 чл.), при ньому естрадний ансамбль «Чумаки» та дитяча секція. У 19571963 рр. при Вчительській студії існував відділ української філології, який закінчило 99 учителів. У 1959–1966 рр. діяв аматорський драматичний гурток і довгі роки діяла єдина в Польщі капела бандуристів. Зараз УСКТ перейменовано на Об'єднання українців у Польщі, у Щецині діє Осередок української культури, з 1997 щороку відбуваються Дні української культури (травень-червень).

    Радіо Щеціна раз на місяць транслює 25-хвилинні радіопередачі на українські теми польською мовою (інформація станом на 2006 р.), яких редагує випускник Львівського університету, кандидат філологічних наук Андрій Вонторський.

    Уродженці[ред. | ред. код]

    Література[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
    2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
    3. http://malmo.se/Kommun--politik/Sa-arbetar-vi-med.../Omvarld/Internationellt-arbete/Vanorter.html
    4. Населення за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Główny Urząd Statystyczny. Baza Demografia. Stan i struktura ludności, dane na dzień 31.03.2014 [2]
    5. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.