Щецин

Щецин Szczecin
Герб Щецина Прапор Щецина
Щецин
Основні дані
53°25′ пн. ш. 14°35′ сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Західнопоморське воєводство
Столиця для	Західнопоморське воєводство
Межує з — сусідні нас. пункти Старгардський повіт ?
Поділ	Śródmieścied
Засновано	IX століття
Магдебурзьке право	1243
Площа	300,53 км²
Населення	410131 (2011)
· густота	1357 (2008) осіб/км²
Висота НРМ	149  м
Назва мешканців	пол. szczecinianin і пол. szczecinianka
Міста-побратими	Барі, Бремергафен (16 жовтня 1990), Далянь, Клайпеда, Грайфсвальд, Фрідріксгайн-Кройцберг (1996), Есб'єрг, Кінгстон-апон-Галл, Любек, Мальме (1990), Мурманськ (8 квітня 1993), Росток (1957), Сент-Луїс (жовтень 1992), Поццуолі
Телефонний код	(48) 91
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	ZS і ZZ
GeoNames	3083829
OSM	r342935  ·R
Поштові індекси	70-001–71-899
Міська влада
Мер міста	Piotr Krzystekd
Вебсайт	szczecin.pl
Мапа
Щецин у Вікісховищі

Щецин, Щецін, Щетин (пол. Szczecin, нім. Stettin) — місто на північному заході Польщі, 7-ме за величиною місто Польщі, столиця Західнопоморського воєводства.

Населення — 408 113 мешканців (2014).

Морський порт Щецина — найбільший перевантажувальний і транзитний порт Польщі, головна галузь індустрії — суднобудівництво.

Разом з сусіднім містом Свіноуйсьце утворює найбільший порт країни на Балтійському морі, центр промисловості, зокрема нафтохімічної і машинобудівної промисловості. Біля міста розташований аеропорт Щецин-Голенюв.

Походження назви

По одній з версій назва міста походить від слова «szczeciny» — «хутро». Також є версія, що назва походить від слова «ściek» — «стічні води», тому що в цій місцевості при впадінні Одера в Балтійське море дуже повільна течія. Пізніші дослідження припускають, що назва походить від слова «szczytu» — «зустріч».

Протягом століть місто не одноразово змінювало назву. Перша письмова згадка назви Stetinum датована 1133 роком, в 1188 році згадується як Stetyn, в 1251 — Stityn і Stitinum, Stytin, Stiltin і Szczeticinice.

Нинішня назва міста офіційно затверджена 19 травня 1946 року.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 0 °С (32 °F).

Клімат Щецина
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	13	17	20	25	30	32	32	35	30	23	15	13	35
Середній максимум, °C	1	2	7	11	17	20	22	22	17	12	6	3	12
Середня температура, °C	0	0	3	7	13	16	17	17	13	9	4	1	8
Середній мінімум, °C	−2	−2	0	3	8	11	13	13	10	6	2	0	5
Абсолютний мінімум, °C	−22	−20	−16	−5	−3	2	6	5	0	−3	−10	−10	−22
Норма опадів, мм	30	20	30	30	40	50	70	60	40	40	40	40	530
Днів з опадами	16	13	15	13	13	14	14	14	14	15	17	16	174
Вологість повітря, %	90	85	80	75	75	75	75	80	85	90	95	95	83.3
Джерело: Weatherbase

Історія міста

Місто відоме з IX ст.; з часу північної війни до Другої світової війни перебувало в складі Пруссії та Німеччини, з 1945 — Польщі.

Мапа міста (1642)

Місто було членом Ганзейської ліги. В ньому народилася імператриця Російської імперії, Катерина II. Від назви міста утворене прізвище польського шляхетського роду — Щетинські.

В Щетині жив і працював Павло з Рода (Paulus von Rode), відомий лютеранський теолог, реформатор і суперінтендант Щетіна у 1535–1563 роках.

Культура, освіта, наука

Освіта

• Щецинський університет

• Західнопоморський технологічний університет (з 1 січня  2009)
• Померанський медичний університет (заснований у 1948, сучасний статус з 2010)
• Морська академія (заснована в 1947, сучасний статус з 2004)
• Академія мистецтв (2010)

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	195303	32945	138881	23477
Жінки	214828	31357	129095	54376
Разом	410131	64302	267976	77853

Населення за роками:

Транспорт

Сучасна транспортна інфраструктура міста Щецин має систему зовнішнього транспорту — залізницю, автобусний транспорт, автодорожня мережа, авіатранспорт і водний (річковий) транспорт, — магістральну вулично-дорожню мережу і мережу масового пасажирського транспорту.

• Вокзали
• 

  Щецин-Головний

• 

  Щецин Домбє

• 

  Щецин Ґумєньце

• 

  Щецин Нєбушево

Теперішня магістральна вулично-дорожна мережа міста представлена магістралями міського та районного значення. Транспортне сполучення між лівим і правим берегом здійснюється через Довгий міст, Міст Поморян, Залізничний міст і Замковою магістраль.

• Мостові шляхопроводи
• 

  Довгий міст

• 

  Замкова магістраль

• 

  Міст Поморян

• 

  Залізничний міст

У місті діє 12 трамвайних та 82 автобусних маршрутів. Протяжність трамвайних маршрутів становить — 112,77 км, протяжність автобусних становить — 798 км.

• Міський громадський транспорт
• 

  Щецинський трамвай

• 

  Щецинський автобус

• 

  Щецинський швидкісний трамвай

• 

  Міський велосипед

Українці у Щецині

У Щецинському воєводстві живе близько 10 тис. українців, переселених з Ряшівщини та Люблінщини під час акції «Вісла» (1947), переважно в околицях міст Старґард, Ґрифіце і Лобез.

В Щецині є душпастирський пункт Української Католицької Церкви; від 1956 р. тут діє один зі найдіяльніших гуртків УСКТ (б. 300 чл.), при ньому естрадний ансамбль «Чумаки» та дитяча секція. У 1957–1963 рр. при Вчительській студії існував відділ української філології, який закінчило 99 учителів. У 1959–1966 рр. діяв аматорський драматичний гурток і довгі роки діяла єдина в Польщі капела бандуристів. Зараз УСКТ перейменовано на Об'єднання українців у Польщі, у Щецині діє Осередок української культури, з 1997 щороку відбуваються Дні української культури (травень-червень).

Радіо Щеціна раз на місяць транслює 25-хвилинні радіопередачі на українські теми польською мовою (інформація станом на 2006 р.), яких редагує випускник Львівського університету, кандидат філологічних наук Андрій Вонторський.

В серпні 2019 р. в замку Поморських князів у Щецині пройшли 22-ї Дні української культури

На Центральному кладовищі (Cmentarz Centralny) наявні могили генерала Армії УНР Михайла Ткачука (1885–1962), санітарки Олени Левченко (збереглася) (1899–1962), інженера Володимира Мамонтіва (1893–1972), учасника війни 1920 р., а також Григорія Гончаренка (1899–1975), хорунжого Армії УНР, згодом проректора Рільничої академії у Щецині (могила збереглася – кватера № 44, 1 ряд, номер поховання 35).

Уродженці

• Генріка Бейер (1782—1855) — польська художниця.
• Карл Тайке (1864—1922) — німецький диригент та композитор
• Альфред Деблін (1878—1957) — німецький письменник
• Фріц Герліх (1883—1934) — німецький журналіст і історик, один із головних представників журналістського спротиву проти Адольфа Гітлера та націонал-соціалізму.
• Генріх Ґеорге (1893—1946) — німецький актор театру і кіно, театральний режисер.
• Йоланта Антас (* 1954) — польський науковець, професор лінгвістики у Ягеллонському університеті в Кракові.
• Інґа Івасюв (* 1956) — польський літературознавець, літературний критик, поетеса і прозаїк.
• Вальдемар Скрипчак (* 1956) — польський військовий.
• Яцек Пєхота (* 1959) — польський політик.
• Кшиштоф Варліковський (* 1962) — польський театральний режисер.
• Хава Альберштейн (* 1947) — ізраїльська співачка, композиторка, автор пісенних текстів.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.

Посилання

• Інтернет-портал для жителів міста Щецина
• Аеропорт Щеціна