Аерокосмічний метод дослідження

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аерокосмі́чний ме́тод дослі́дження — варіант дистанційних методів дослідження, система методів вивчення властивостей ландшафтів і їх змін з використанням ґвинтокрилів, літаків, пілотованих космічних кораблів, орбітальних станцій і спеціальних космічних апаратів, оснащених, як правило, різноманітною знімальною апаратурою.

Виділяють візуальні, фотографічні, електронні і геофізичні методи дослідження.

Застосування аерокосмічних методів дослідження прискорює і спрощує процес картографування і має велике значення при організації моніторингу за станом навколишнього середовища.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Аерокосмічні методи дослідження // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 7.

Література[ред. | ред. код]

  • Аерокосмічні знімальні системи : підручник / Х. В. Бурштинська, С. А. Станкевич ; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2013. - 315 с. : рис., табл. - Парал. тит. арк. англ. - Бібліогр.: с. 309-312. - 300 прим. - ISBN 978-617-607-533-2