Айгуль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
  • Айгуль — тюрксько-перське та арабське жіноче ім'я (варіації — Айгюль, Айгул). В перекладі на українську означає «Місячна Квітка» («ай» з тюркських мов — місяць, «гюль» з тюркських та перської — квітка).
  • Айгуль, або місячна квітка — трав'яниста рослина, ендемік півдня Киргизстану, вид роду рябчик. Наукова назва  — Fritillaria eduardii. Ця рослина відноситься до зникаючих та занесено до Червоної книги. Айгуль — рослина висотою 1-1,5 метри з довгими зеленими листками, що ростуть вздовж усього стебла. Ростки у «місячної квітки» з'являються лише через сім років , а ще через сім з'являється перша квітка. І кожен рік додається по одному яскраво-оранжевому бутону. [1]. Існує дуже популярна легенда про цю квітку, що зробило її визначною річчю місцевості, де вона росте, що і призвело до загрози її зникнення[2]. Зараз за збереженням квітки слідкує влада та народні дружинники. Цю квітку так і не вдалося виростити в тепличних умовах[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. psv77rus — «рябчик императорский» на Яндекс.Фотках
  2. Легенда Айгуль. Архів оригіналу за 13 грудня 2007. Процитовано 16 лютого 2011. 
  3. Баткенский цветок Айгуль. Легенда и реальность. Архів оригіналу за 22 травень 2013. Процитовано 16 лютий 2011.