Fritillaria eduardii
Fritillaria eduardii | |
Коротка назва | F. eduardii |
---|---|
Наукова назва таксона | Fritillaria eduardii Regel, 1884 |
Таксономічний ранг | вид |
Батьківський таксон | Рябчик |
URL GRIN | npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomydetail.aspx?id=70865 |
Fritillaria eduardii у Вікісховищі |
Fritillaria eduardii — це вид квіткових рослин сімейства лілієві, що походить із Центральної Азії[1][2]. Ця рослина відноситься до зникаючих та занесена до Червоної книги. Народна назва - Айгуль.
Тісно пов’язаний із широко культивованим видом F. imperialis , який називається «корона імператорська». [3] [4]
Айгуль — рослина висотою 1-1,5 метри з довгими зеленими листками, що ростуть вздовж усього стебла. Ростки у «місячної квітки» з'являються лише через сім років , а ще через сім з'являється перша квітка. І кожен рік додається по одному яскраво-оранжевому бутону. [5]. Існує дуже популярна легенда про цю квітку, що зробило її певною мірою визначною місцевою пам'яткою, де вона росте, що і призвело до загрози її зникнення[6]. Зараз за збереженням квітки слідкує влада та народні дружинники. Цю квітку так і не вдалося виростити в тепличних умовах[7].
- Fritillaria eduardii var. inodora (Regel) Wietsma - Таджикистан, Узбекистан
- Fritillaria eduardii var. eduardii - Таджикистан, Узбекистан, Киргизстан
- ↑ Regel, Eduard August von 1884. Trudy Imperatorskago S.-Peterburgskago Botaniceskago Sada. Acta Horti Petropolitani. St. Petersburg 8: page 653, plate 2.
- ↑ The International Plant Names Index
- ↑ RHS A-Z encyclopedia of garden plants. United Kingdom: Dorling Kindersley. 2008. с. 1136. ISBN 978-1405332965.
- ↑ Linnaeus, Carl. 1753. Species Plantarum 1: 303
- ↑ psv77rus — «рябчик императорский» на Яндекс.Фотках
- ↑ Легенда Айгуль. Архів оригіналу за 13 грудня 2007. Процитовано 16 лютого 2011.
- ↑ Баткенский цветок Айгуль. Легенда и реальность. Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 16 лютого 2011.