Актинія кінська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Актинія кінська
Actinia equina2.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Кишковопорожнинні (Coelenterata)
Тип: Кнідарії (Cnidaria)
Клас: Коралові поліпи (Anthozoa)
Підклас: Шестипроменеві корали (Hexacorallia)
Ряд: Актинії (Actiniaria)
Родина: Актинієві (Actiniidae)
Рід: Актинія (Actinia)
Вид: Актинія кінська
Actinia equina
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Actinia equina
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Actinia equina
ITIS logo.svg ITIS: 52596
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 6106

Актинія кінська (Actinia equina) — представник кнідарій, доволі поширений у морях помірного та субтропічного поясу Європи. В територіальних водах України водиться в Чорному морі.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Актинія кінська червоного кольору, висотою до 6 см, має 192 гострих щупальця довжиною до 2 см. Щупальця розташовані по краю ротового диска, утворюючи навколо нього 6 кіл. Актинії бувають двох форм, які відрізняються розміром, місцем проживання та способом розмноження.

  • Перша форма досягає діаметра від 6 до 7 см. Вона живе в нижній зоні припливів і відпливів, відкладає яйця (ovipar).
  • Друга форма досягає діаметра від 2,5 до 3 см, живе у верхній зоні припливів і відпливів і належить до живородних (vivipar). У них яйцеклітини розвиваються до стадії планули ще в гастральній порожнині.

Під час відпливу актинії захищаються від висихання, втягуючи свої щупальця і виділяючи слиз.

Живлення[ред. | ред. код]

Дрібні особини живляться планктоном, великі — креветками та дрібною рибою. Полює на здобич своїми щупальцями, які вкриті жалкими клітинами, здатними паралізувати дрібні організми. На кожному щупальці є чутливе волокно, що дає змогу виявляти здобич, яка його зачепить. Паралізовану жертву кінська актинія щупальцями підносить до рота. Ротовий отвір актинії відкривається всередину. Коли жертва потрапляє в ротовий отвір, він замикається, і в шлунку актинії починають виділятися травні соки.[1][2]

Поширення[ред. | ред. код]

Актинія кінська поширена в північно-східній Атлантиці та в Середземному морі на кам'янистому узбережжі в зоні припливів і відпливів. Це досить частий вид в літоральній зоні узбережжя Середземного моря, Атлантики та Північного моря. Водиться в прибережних районах Чорного моря[1].

Розмноження[ред. | ред. код]

Метагенез відсутній. Розмножується брунькуванням та яйцями[1]. При статевому розмноженні самець випускає сперму у воду, а самка всмоктує її через ротовий отвір. Сперма потрапляє всередину тіла і запліднює яєчка. Із запліднених яєчок в тілі самки вилуплюються личинки - планули, які деякий час живуть у шлунку матер. Далі самка випускає їх в море, де вони плавають, а згодом осідають на дно[2].

Отрута[ред. | ред. код]

Жалкі клітини актиній вражають шкіру людини та викликають в місці контакту свербіж і печіння.

Примітки[ред. | ред. код]