Альдо Андреані
Альдо Андреані | |
---|---|
Aldo Andreani італ. Aldo Andreani | |
Народження | 1 серпня 1887[1] |
Смерть | 18 жовтня 1971[2] (84 роки) |
Країна (підданство) | Італія Королівство Італія |
Навчання | Академія Брери і Міланський технічний університет |
Діяльність | скульптор, архітектор |
Праця в містах | Мантуя, Верона, Мілан |
Архітектурний стиль | сецесія |
Найважливіші споруди | Торговельно-промислова палата, Мантуя, вілла Занолетті, павільйон для ломбардської виставки в Римі, вілла Расін, палаццо Фідія, Мілан |
Реставрація пам'яток | Палаццо дель Подеста, вежа дель Орологіо, монастир Сан Франческо |
Альдо Андреані у Вікісховищі |
Альдо Андреані (італ. Aldo Andreani; 1 серпня, 1887, Мантуя — 1971, Мілан) — італійський скульптор і архітектор доби сецесії.
Народився в місті Мантуя. У родині був ще брат Генрі, з яким він працюватиме разом.
Вищу освіту опановував в Королівському технічному інституті в Мілані, який пізніше отримала статус університету. Працював архітектором та скульптором. Перша архітектурна споруда митця — приватна вілла Занолетті. Серед відомих споруд майстра в Мантуї — Торговельно-промислова палата, найкращий зразок стилю сецесії в місті. На подяку за проект і створення величної споруди її називають також Палаццо Андреані.
Був задіяний в створенні павільйону Ломбардії на виставці в Римі з нагоди 50-річчя створення єдиної держави Італії.
У роки 1-ї світової війни перебрався в Мілан, де працював архітектором (будинки на вулиці Зебреллоні, будинок Занолетті, вілла Расін). Серед найбільш значущих споруд міланського періоду — палаццо Фідія.
Надалі працював директором Управління по охороні та реставрації пам'яток архітектури в Мантуї та Вероні. Під його керівництвом у Мантуї були реставровані Палаццо дель Подеста (1939–1944), Палаццо делла Раджоне (1940–1942), вежа дель Орологіо (вежа з курантами), монастир Сан Франциско (1943–1944).
Помер у Мілані.
- Мистецтво Італії
- Віденська сецесія
- Скульптура
- Бойцов Петро
- Шехтель Федір Осипович
- Нільсен Віктор Олександрович
- Реставрація (мистецтво)
- ↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- ↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
- Elena Lissoni, Aldo Andreani [Архівовано 2 квітня 2012 у Wayback Machine.], catalogo online Artgate [Архівовано 16 травня 2016 у Wayback Machine.] della Fondazione Cariplo, 2010, CC-BY-SA. (італ.)