Ломбардія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ломбардія

італ. Lombardia

Regione-Lombardia-Stemma.svg
Flag of Lombardy.svg
Герб Прапор
Vista da Scarenna, fraz. di Asso (CO).jpg
Регіон Італії
Адм. центр Мілан
Найбільше місто Мілан
Країна Італія Італія
Провінції Бергамо
Брешія
Комо
Кремона
Лекко
Лоді
Мантуя
Мілан
Монца і Бріанца
Павія
Сондріо
Варезе
Межує з: сусідні адмінодиниці
Тічино, Граубюнден, Трентіно-Альто-Адідже, Венето, Емілія-Романья, П'ємонт ?
Комуни 1544
Офіційна мова італійська
Населення
 - повне 10 003 419 (1)
 - густота 458 осіб/км² (1)
Етнікон італ. lombardo, італ. lombarda, італ. lombardi і італ. lombarde
Площа
 - повна 21 864 км² (6)
 - ширина 230 км
 - довжина 215 км
Висота
 - максимальна 3996 м
(гора Піц-Дзупо)
Часовий пояс UTC+1 (взимку),
UTC+2 (влітку)
ВВП 358.2 млрд. євро (1)
 - на душу населення 36 100 євро
Дата заснування 1970
Президент Роберто Мароні (Ліга Півночі)
з 18.03.2013
Веб-сайт www.regione.lombardia.it
 - ISO 3166-2 IT-25
 - NUTS ITC4
 - ISTAT 03
Regione Lombardia 3.svg

Map of region of Lombardy, Italy, with provinces-it.svg

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ломбардія

Ломба́рдія (італ. Lombardia) — адміністративний регіон в північній Італії. Складається з 12 провінцій. Столиця — Мілан. Населення — 10 020 210[1] осіб (2012).


Географія[ред. | ред. код]

Ломбардія розташована в північній Італії між Альпами та долиною річки По. Вона межує з такими регіонами: П'ємонт, Емілія-Романья, Венето, Трентіно, а також зі Швейцарією.

У Ломбардії мешкає одна шоста частина всього населення Італії. Столиця регіону Мілан є найбільшим містом північної Італії.

Провінції[ред. | ред. код]

Бергамо (BG), Брешія (BS), Комо (СО), Кремона (CR), Лекко (LC), Лоді (LO), Мантуя (MN), Мілано (MI), Монца і Бріанца, Павія (PV), Сондріо (SO), Варезе (VA).

Річки[ред. | ред. код]

Найбільші річки: По (652 км), Адда (312 км), Тічино (248 км). Найбільші озера: Ґарда, Маджоре, Комо, Луґано, д'Ізео. Найвищі гори: Піццо Берніна (4049 м), Монте Дісґрація (3678 м), Адамелло (3556 м).

Парки[ред. | ред. код]

Національний парк Стельвіо. Регіональні природні парки: Північна Адда, Південна Адда, Берґамські пагорби, Північне Ольйо, Південне Ольйо, Берґамські Ороб'є, Ороб'є Вальтеллінезі, Серіо, Адамелло, Верхня Бреш'янська Ґарда, Пінета ді Ап'яно Джентіле є Традате, Спіна Верде ді Комо, Долина Ламбро, Монте Барро, Монтевекк'я, Долина Куроне, Мінчо, Сільськогосподарський парк Мілан-Південь, Ґроане, Мілан-Північ, Ломбардійський парк долини Тічино, Кампо дей Фіорі.

Пам'ятки історії й культури[ред. | ред. код]

Катедральний собор, Павія.

(усі — Мілан),

Мантуя[ред. | ред. код]

  • Герцогський палац
  • церква Сан Себастьян, 15 с.

Мілан релігійний[ред. | ред. код]

  • Міланський собор (14-19 ст., видатна пам'ятка доби готики неіталійського, франко-німецького зразка)
  • церква Сант Амброджо, (Базиліка Св. Амвросія, 10-12 ст.)
  • Базиліка Св. Лаврентія
  • церква Санта Марія делле Граціє
  • церква Санта Марія прессо Сан Сатіро, 15 ст.
  • Храм Санто-Стефано Маджоре
  • Храм Сан Марко
  • церква Сан Сісто

Історія[ред. | ред. код]

Алегорія Ломбардії з Залізною короною в руці (скульптор Джованні Баратта), Беллін. музей Боде.

Назва Ломбардія походить від імені лангобардів. Протягом двох століть лангобарди прийняли католицьку релігію (раніше вони були аріанами) переможених; їхні мови злилися і переможці підпали під сильний культурний вплив переможених; у IX столітті населення стало вже не германське, а італійське.

Коли припинилася італійська гілка Каролінгів, Ломбардія зробилася об'єктом боротьби між місцевими герцогами і бургундськими королями, поки в 951 році Оттон I не приєднав її знов до римсько-німецької імперії. Залежність від імперії була, проте, чисто фіктивною. Навколишні сеньйоральні володіння частково добровільно, частково мимоволі підкорялися їй; феодальні володарі охоче селилися в містах, де вони, маючи в своєму розпорядженні багатства і прибічників, могли користуватися значним впливом на керівництво. Багато міст склали «ломбардський союз міст», на чолі якого стояв Мілан.

Коли Фрідріх Барбаросса почав свої походи на Італію, він зустрів з боку союзу рішучу протидію. У 1158 році, проте, Мілан здався королеві, сплатив йому данину і видав заручників; Фрідріх отримав можливість коронуватися лангобардською залізною короною. З 28 уповноважених від 14 ломбардських міст і 4 юристів Болонського університету, що відстоювали ідею необмеженості імператорської влади, був складений комітет, який повинен був виробити закони для ломбардських міст; новими законами королеві було надано призначення герцогів, правителів (подеста), суддів; міста позбавлені права укладати союзи, тримати війська, набувати нових земель. Мир на таких умовах не міг бути довговічним, але нова війна закінчилася взяттям і повним руйнуванням Мілана (1162). Через два роки в багатьох містах знову сталися повстання; імператорських правителів прогнали, і міста знов уклали союзи, які скоро злилися в один ломбардський.

Страшна поразка Фрідріха при Леньяно (1176) призвела спочатку до 6-річного перемир'я, а потім до Констанцького миру (1183), за яким міста повернули собі старі вільності; за імператором залишилася лише тінь влади. У наступні десятиліття ломбардські міста швидко розвинулися і розбагатіли, чому сприяли хрестові походи; своєю розкішшю вони приголомшували іноземців. Ломбардський союз розпався; його місце зайняли конфедерації, політичними центрами яких були в Ломбардії Мілан і Павія, а поза нею, на півночі Італії, Флоренція, Болонья, Піза, Генуя, Венеція. Ці конфедерації та окремі міста ворогували між собою; союзи укладалися, видозмінювалися і розпадалися; постійно виникали нові угрупування міст, але проти домагань імператорської влади спочатку вони всі були одностайні.

Музеї Ломбардії[ред. | ред. код]

  • Академія Каррара, Бергамо
  • Археологічний музей, Бергамо
  • Палаццо Боромео (Ізола Белла — на острові)
  • Музео цивіко Ала Понцоне (образотворче мистецтво), Кремона
  • Музей страдіваріано, Кремона
  • Пінакотека Брера, Мілан
  • Музей Рісорджименто, Мілан
  • Музей Польді Пеццолі (образотворче мистецтво), Мілан
  • Музей сучасного мистецтва, Мілан
  • Музей Багатті Вальсеккі, Мілан
  • Музей театра Ла Скала, Мілан
  • Музей науки і техніки, Мілан
  • Пінакотека Амброзіана, Мілан
  • Єгипетський музей, Мілан
  • Планетарій, Мілан

Особи, пов'язані з Ломбардією[ред. | ред. код]

Церква Сан Сісто, Мілан, музей скульптора Франческо Мессіна

Кухня[ред. | ред. код]

Типова страва — ризото алла Міланезе (витончена страва з рису з мозком вола, здобрена цибулею, шафраном, маслом, олією, м'ясним бульйоном і Лодійським сиром). Типові вина — Бонарді, Ольтрепо Павезе, Франчакорта, Вальтелліна.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Демографічний баланс, червень 2012. ISTAT. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2013-02-26. (італ.)


Швейцарія Швейцарія Flag of Trentino-South Tyrol.svg Трентіно-Альто-Адідже
Flag of Piedmont.svg П'ємонт Gray compass rose.svg Flag of Veneto.svg Венето
Flag of Emilia-Romagna.svg Емілія-Романья