Альминська низовина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Альминська низовина — низовина на південному заході Кримського півострова.

Поверхня слабонахилена з північного сходу (від долини р. Салгиру) на південний захід у бік Каламітської затоки Чорного моря; з півдня обмежена передгірськими пасмами; на схід — Сімферопольське підняття. Площа близько 1650 км². Переважні висоти 50—100 м.

У геологічному плані — це западина-синекліза, заповнена товщами неогенних, палеогенних і крейдяних відкладів з сумарною потужністю 1800 м. Поверхня низовини вкрита товщею пухких відкладів, що складається з пісків і червоно-бурих глин куяльницького ярусу неогену та суглинків четвертинного віку. Їхня потужність від 2 до 25 м. Складається з пісків, суглинків і глин.

Сакське озеро.

У межах Альминської низовини — долини річок Альми, Качі, Булганака-Західного; ряд солоних озер (Сасик, Сакське озеро, Кизил-Яр), з яких видобувають сіль та лікувальні грязі. Виявлено запаси мінеральних вод. Тут знаходиться Альминський артезіанський басейн із прісними підземними водами доброї якості.

Рослинний покрив представлений ковилово-типчаковим та полинним степом, більша частина території розорана під зернові й технічні культури, сади і виноградники.

Джерела[ред. | ред. код]