Аліментний договір
 | Ця стаття описує становище лише в окремій країні чи регіоні, але не в усьому світі. (травень 2022) |
Аліментний договір (офіційна назва — договір між батьками про сплату аліментів на дитину) — договір, що визначає розмір і строки виплати аліментів на дитину[1].
Нормативно-правове регулювання[ред. | ред. код]
Договір між бітьками про сплату аліментів на дитину передбачений ст. 189 Сімейного кодексу України. Питання зміни розміру аліментів регулюється ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України. Відповідно до ч. 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей[2].
Порядок нотаріального посвідчення аліментного договору регулюється Законом України "Про нотаріат"[3], Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України[4]. Вчинення нотаріусом виконавчого напису регулюється Законом України "Про виконавче провадження"[5], Постановою КМУ "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів"[6].
Правова характеристика[ред. | ред. код]
Договір між батьками про сплату аліментів на дитину відноситься до сімейно-правових договорів[7].
Сторони аліментного договору[ред. | ред. код]
Сторонами аліментного договору відповідно до ст. 189 Сімейного кодексу є батьки дитини. Сторонами аліментного договору також можуть виступати усиновлювачі[8]. Платником алміментів може виступати як батько, так і мати[9].
Форма аліментного договору[ред. | ред. код]
Договір має бути укладений в письмовій формі та посвідчений нотаріально.
Внесення змін та доповнень до аліментного договору[ред. | ред. код]
Зміни та доповнення до аліментного договору вчиняються шляхом укладення договору про зміни, який також підлягає нотаріальному посвідченню (пункт 7 глави 1 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України)[10]. Якщо зміна договору стосується розміру аліментів на дитину, то застосуванню підлягає ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України, відповідно до якої така зміна може бути здійснена лише за рішенням суду[1].
Примусове виконання[ред. | ред. код]
У випадку невиконання однією з сторін аліментного договору своїх обов'язків, платежі за договором можуть бути стягнуті як в судовому порядку, так і на підставі виконавчого напису нотаріуса. Відповідно до пп. а п. 1 Постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999 року, виконавчий напис нотаріуса може вчинятися на оригіналі нотаріально посвідченого правочину[6]. Відповідно, навіть у випадках, коли договір є змішаним, тобто регулює не тільки питання виплати аліментів на дитину (до прикладу, регулює визначення місця проживання дитини, сплату додаткових витрат на дитину тощо), його примусове виконання все одно може бути здійснене на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Для вчинення виконавчого напису нотаріуса договір повинен відповідати встановленим вимогам[11].
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Сімейний кодекс України. Законодавство України (укр.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ Цивільний кодекс України. Законодавство України (укр.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ Про нотаріат. Законодавство України (укр.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Законодавство України (укр.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ Про виконавче провадження. Законодавство України (укр.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ а б Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Законодавство України (укр.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України: пер. з рос./ С.В.Ківалов, Ю.С.Червоний, Г.С.Волосатий та ін.; за ред. Ю.С.Червоного. – К.; О.: Юрінком Інтер, 2008. – c. 189.
- ↑ Аліментний договір. UkrLegist| шаблони юридичних документів (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
- ↑ Аліментний договір | UkrLegist. UkrLegist| шаблони юридичних документів (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
- ↑ Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Законодавство України (укр.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ Виконавчий напис нотаріуса | UkrLegist. Шаблони Юридичних Документів | UkrLegist (англ.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.