Аліменти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Алімéнти (лат. alimentum — харчі, продовольство) — обов'язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім'ї інших, які потребують цього. Проводяться або за згодою, або в судовому порядку. При розлученнях кошти виплачуються на утримання дітей, а в деяких західних країнах відповідно до шлюбного договору на утримування одного колишнього партнера іншим. Найпоширенішим є утримання батьками неповнолітніх і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, а також утримання дітьми непрацездатних батьків. Діти можуть бути звільнені від сплати аліментів для утримання своїх батьків, якщо буде встановлено, що батьки ухилялися від виконання батьківських обов'язків.

Україна[ред. | ред. код]

В Україні аліменти на дітей, у разі стягнення їх у судовому порядку, визначаються в розмірі однієї четвертої заробітку на одну дитину, однієї третини заробітку — на двох дітей, половини заробітку — на трьох та більше дітей, але в усіх випадках розмір аліментів не може бути меншим 30 % прожиткового мінімуму на кожну дитину.

Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні в Україні є кримінально караним.

Перелік осіб, які мають право на аліменти, визначений положеннями Сімейного кодексу[ред. | ред. код]

У нього включені : — Вагітна дружина — аліменти сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду на основі 84 СК незалежно від матеріального становища чоловіка; — Дружина / чоловік, з якою / яким проживає дитина — до досягнення дитиною 3 років, а якщо дитина має вади фізичного або психологічного розвитку, то до досягнення нею 6 років, незалежно від матеріального становища другого з батьків; — Один з подружжя, в тому числі працездатний, проживає і піклується про дитину-інваліда, яка не може обходитися без постійного нагляду — за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання надається на весь час проживання з дитиною — інвалідом і опіки над ним незалежно від матеріального становища того з батьків, з яким проживає така дитина. Розмір аліментів у цьому випадку встановлюється судом; — Жінка / чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, у разі проживання з нею / ним спільну дитину; — Повнолітні діти віком до 23 років, які продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги — до закінчення навчання; — Діти та непрацездатні повнолітні діти мають право на аліменти від інших членів сім'ї та родичів у разі, якщо у них немає батьків.

Виплата сум аліментів може здійснюватися такими способами[ред. | ред. код]

1. Через касу підприємства отримувачу аліментів при пред'явленні паспорта або іншій особі на підставі довіреності, підтвердженням чого буде служити видатковий касовий ордер.

2. Шляхом здійснення безготівкового грошового переказу на рахунок одержувача, а за рішенням суду — на особистий рахунок дитини, який відкритий у відділенні Ощадбанку (це пряма вимога п. 3 ст. 193 Сімейного кодексу). У цьому випадку підтверджувальним документом перерахування грошей одержувачу буде платіжне доручення і виписка банку.

3. Поштовим переказом коштом платника аліментів, підтвердженням чого буде поштова квитанція.

Фінансова допомога батькам[ред. | ред. код]

Обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків передбачений Конституцією України, а відповідний механізм встановлений Сімейним кодексом, який чітко вказує, що аліменти можливі виключно на підставі рішення суду.

Порядок стягнення аліментів[ред. | ред. код]

Якщо боржник ніде не працює або працює неофіційно, приховуючи свій дохід. З метою встановити платоспроможність боржника, судовий пристав-виконавець надсилає запити в різні органи, що, банківські та кредитні організації. При виявленні майна, на нього звертається стягнення у рахунок погашення заборгованості.[1]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]