Американський Ренесанс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Позолочений трафарет на оливково-зеленій підлозі в офісі міністра військово-морських сил у будівлі виконавчого офісу Ейзенхауера у Вашингтоні, округ Колумбія,1879 рік, що відображає мистецтво американського Відродження.
Центральна віньєтка купюри номіналом 2 долари США, з книги Едвіна Блешфілда « Science presents Steam and Electricity to Commerce and Manufacturing», опублікована в 1896 році.
Будинок суду округу Берген у Хакенсаку, Нью-Джерсі, спроектований у стилі американського Відродження

Американський Ренесанс, або Американське Відродження — період американської архітектури та мистецтва з 1876 по 1917 роки[1], який характеризувався посиленням національної самосвідомості та відчуттям того, що Сполучені Штати є спадкоємцями грецької демократії, римського права та гуманізму епохи Відродження. Ця епоха охоплює період між Столітньою виставкою (святкування 100-річчя підписання Декларації незалежності) та вступом Сполучених Штатів у Першу світову війну.

Характеристики[ред. | ред. код]

У період американського Відродження занепокоєність Сполучених Штатів національною ідентичністю (або новий націоналізм) виражалася модернізмом і технологічним розвитком, а також академічним класицизмом . США виразили нову самосвідомість у розвитку нових технологій, таких як сталеві троси Бруклінського мосту в Нью-Йорку . Віднайшли свої культурні витоки в будівлях Школи прерій, в архітектурі та скульптурі Beaux-Arts, у русі «Місто Красиве» та у створенні Американської імперії.[2] Американці відчували, що їхня цивілізація є унікальною і досягла культурного повноліття. Політично та економічно ця епоха збігається з Позолоченим віком і Новим імперіалізмом.

Класична архітектура Всесвітньої колумбійської виставки в Чикаго, штат Іллінойс, у 1893 році вразила Генрі Адамса, який писав, що люди «колись будуть говорити про Ханта та Річардсона, Ла Фаржа та Сен-Годенса, Бернема та Маккіма та Стенфорда Вайта, коли політики та мільйонери будуть цілком забуті».[3]

На куполі читацької зали нової Бібліотеки Конгресу фрески Едвіна Блешфілда були присвячені темі «Еволюція цивілізації».

Виставка «Американське Відродження: 1876—1917» у Бруклінському музеї 1979 року сприяла появі нового інтересу до цього періоду.

Значущі приклади[ред. | ред. код]

  • Будівля суду округу Куяхога (1906—1912): екстер'єр включає скульптури Карла Біттера, Даніеля Честера Френча, Герберта Адамса, Ісідора Конті та Германа Матцена, а інтер'єр — фрески Френка Бренґвіна, Вайолет Оклі, Чарльза Ярдлі Тернера, Макса Бома та Фредеріка. Вілсон. Вітраж був створений Фредеріком Вілсоном і Чарльзом Швайнфуртом.[4]
  • Ратуша Сан-Франциско (завершена в 1915 році): спроектована Артуром Брауном-молодшим, який також спроектував кілька інших будівель у Сан-Франциско, включаючи Військовий меморіальний оперний театр Сан-Франциско, Будинок ветеранів, синагогу Еманюель, вежу Койт та будівлю 50 United Nations Plaza.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wilson, Richard Guy, ‘’The American Renaissance: 1876—1917’’, The Brooklyn Museum 1979
  2. Wilson, Richard Guy, ‘’The American Renaissance: 1876—1917’’, The Brooklyn Museum 1979 p. 15
  3. The Education of Henry Adams: Chapter XXII. Chicago (1893) by Henry Adams @ Classic Reader. www.classicreader.com. Архів оригіналу за 5 вересня 2008. Процитовано 2 січня 2005.
  4. The Old Courthouse Painting Project - Cuyahoga County Department of Public Works. publicworks.cuyahogacounty.us.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Howard Mumford Jones, "The Renaissance and American origins, " Ideas in America 1945.
  • Richard Guy Wilson, «The great civilization», forward essay to The American Renaissance 1876—1917. Exhibition catalogue, The Brooklyn Museum, 1979—1980.
  • Henry Hope Reed, The Golden City, (New York: Norton Library) 1971, Ch. 3:"The American contribution" pp 62–98.
  • Рейнольдс, Девід С. Під час американського Відродження: підривна уява в епоху Емерсона та Мелвілла. Нью-Йорк: Knopf, 1988; rpt. , Нью-Йорк: Oxford University Press, 2011.