Аметов Джевдет Рамазанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аметов Джевдет Рамазанович
Аметов Джевдет Рамазанович.jpg
Народився 14 квітня 1917(1917-04-14)
Лимени
Помер 20 січня 1995(1995-01-20) (77 років)
Сімферополь
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність письменник
Знання мов кримськотатарська
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня

Джевде́т Рамаза́нович Аме́тов (* 14 квітня 1917 Лимени в Криму — † 20 січня 1995, Сімферополь) — кримськотатарський поет і письменник. Член союзу письменників СРСР, спілки письменників України — 1993.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив факультет кримськотатарської мови та літератури Кримського педагогічного інституту.

Учасник Другої світової війни, воював 4 роки, однак це не завадило радянській владі його депортувати — жив в Андижані. Займався просвітницькою діяльністю, писав оповідання та повісті. За виступи із засудженням виселення кримських татар отримав 10 років тюрми; звільнений після смерті Сталіна.

З 1968 року працює в Державному комітеті Узбецької РСР по телебаченню та радіомовленню редактором передач кримськотатарською мовою. В тому часі разом з Аблязізом Велієвим, Різою Фазилом, Шерфедіновим підтримував Февзі Алієва — згодом став заслуженим артистом Кримської АР.

Його перу належать кілька поетичних та прозових збірників, літературознавчих досліджень. На вірші його кримськотатарськими музикантами написані пісні — Ф. Алієв, М. Арсланов, І. Бахшиш, К. Сеітвелієв.

2007 року в Сіферополі відбулася книжна виставка, присвячена його 90-літтю.

Серед його збірників:

  • «Атеш башында» («Біля вогню»), 1972,
  • «Топлар сускъан сонъ» («Коли замовкли міни»), 1976,
  • «Эрылгъанлар ачкъанда» («Коли цвіте бузок»), 1980,
  • «Аблул Тейфик» 1983,
  • «Къуршуннен токътатылгъан йыр» («Пісня, обрвана кулею»), 1987,
  • «Унутылмайджакъ баарь» («Незабутня весна»).

Джерело[ред. | ред. код]