Анакруза

Анакру́за (грец. ανακρουσις від ανακρουω заспівую) — склад на початку віршованого рядка, який не входить до його ритмічного розміру, «зайвий» для даної стопи — своєрідний затакт:

Через тумани лихі,

через великеє горе

(Ти) світиш мені, моя зоре!

(Леся Українка).

Анакруза може бути і кількаскладовою.

Див. також

• Дактиль

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Анакруза // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 35. — ISBN 978-966-439-921-7.