Андріяка Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андріяка Микола Іванович
Народження 24 січня 1905(1905-01-24)
Прилуки, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть 1977
Поховання Хованський цвинтар
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Навчання Ленінградський інститут живопису, скульптури й архітектури (1937)
Діяльність художник
Член Спілка художників СРСР
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Заслужений художник Російської Федерації

Андріяка Микола Іванович (24 січня 1905, м. Прилуки — 1977) — живописець, заслужений художник РРФСР (1968), член Спілки художників РРФСР (1939).

Біографія[ред. | ред. код]

З 1923 року проживає у Москві. Працював на заводі «Червоний пролетар». У 1926–29 рр. навчався у художній студії Д. Кардовського на робітничому факультеті мистецтв. 1937 р. закінчив Ленінградську академію мистецтв, майстерня А. Савінова. Монументальне полотно «Клятва богунців біля прапора», що стало дипломною роботою Андріяки, не збереглося.

У 1939 р Н. Андріяка стає членом Московського союзу художників, бере участь у великих виставках. У цей період він пише твір «Місячна ніч на річці», «Прибирання хліба». Тоді ж він починає викладати в Школі юних обдарувань для художньо обдарованих дітей, згодом стає її директором.[1]

Під час Другої світової війни — політрук стрілецької роти, командир взводу розвідки. Має бойові нагороди. У 1943–45 рр. — художник армійських і фронтових газет (зокрема «За честь Родины», 1944–45). Закінчує війну капітаном. За час війни створює портретну галерею відзначених в боях червоноармійців і командирів. У спадщині художника збереглося 84 малюнка з докладним коментарем — з прізвищем, званням і заслугами зображених. Малює для газети серію карикатур: «Соло фюрера на могилі», «Муссоліні», які своєю гостротою не поступалися роботам Кукриніксів. Творчість фронтового періоду художника доносить до майбутніх поколінь правдиві свідчення жахів війни.[1]

У 1947–52 рр. працював у студії військових художників ім. М. Грекова. Автор завіси «Москва» (Будинок офіцерів у Відні, 1946), діорами «Форсування Дніпра військами Радянської Армії» (1949), співавтор панорами «Сталінградська битва. Розгром німецько-фашистських військ під Сталінградом» (1950).

Помер 1977 року, похований в Москві на Хованському кладовищі (Центральна територія ч. 29Б).[2]

Творчість[ред. | ред. код]

Основна галузь — станковий живопис, жанри — портрет і пейзаж. Учасник мистецьких виставок. Персонсональної — у Москві (1947). Окремі полотна зберігаються в Прилуцькому краєзнавчому музеї.

Твори[ред. | ред. код]

  • «Сінокіс» (1937)
  • «Коні» (1937)
  • «М. Щорс» (1937)
  • «Прага. Карлів міст»
  • «Зенітка біля рейхстагу» (1945)
  • «Ранок» (1945)
  • «Храм Василя блаженного» (1947)
  • «Після дощу» (1957)
  • «Жито дозріло» (1963)
  • «Москва-ріка. Перші вогні» (1963)
  • «Осінь» (1974)
  • «Рання весна. Чорна річка» (1977)

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Андріяка Микола Іванович. Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 14 жовтня 2021. 
  2. Андрияка Николай Иванович (1905—1977). Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 14 жовтня 2021. 
  3. Андрияка Николай Иванович 1905г.р. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 14 жовтня 2021.