Аношкін Михайло Прокопович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Аношкін Михайло Прокопович
Народився 14 жовтня 1907(1907-10-14)
село Матвіївка, Акмолинская область
Помер 3 жовтня 1995(1995-10-03) (87 років)
Кам'янське
Громадянство Flag of Russia.svg Росія
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Жовтневої Революції
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
Сталінська премія

Аношкін Михайло Прокопович (14 жовтня 1907(19071014), село Матвіївка, Акмолинська область — 3 жовтня 1995, Дніпродзержинськ, Україна) — директор Придніпровського хімічного заводу. Лауреат Сталінської премії I ступеня (1951). Герой Соціалістичної Праці (1971).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 14 жовтня 1907 року в селянській родині в селі Матвіївка Акмолинської області (сьогодні — Матвіївка Північно-Казахстанської області). Свою трудову діяльність розпочав на Екибастузськом свинцевому заводі. Працював в хімічній лабораторії. З 1925 року працював лаборантом на Свінцовоплавільние заводі в Лениногорске Східно-Казахстанської області. У 1928 році переїхав до міста Владикавказ, де став працювати лаборант на місцевому заводі «Електроцинк».У 1929 році вступив у Владикавказький індустріальний політехнічний технікум, потім продовжив своє навчання в Московському інституті кольорових металів і золота, який закінчив в 1935 році за спеціальністю «інженер-металург». У 1930 році вступив у ВКП (б). Був направлений на роботу на Сіхоте-Алинский поліметалічний комбінат «сихан», де почав свою трудову кар'єру майстра. 3 травня 1936 був призначений начальником плавильного цеху. Після арешту в 1937 році директора комбінату «сихан» А. Розіна був призначений керуючим плавильного заводу комбінату.31 липня 1939 року призначений головним інженером комбінату. Під його керівництвом в комбінаті була впроваджена механізація трудомістких робіт, що призвело до збільшення продукції, що випускається. У 1940 році комбінат виконав план на 192,4 %. У 1942 році продовжив свою трудову діяльність на комбінаті «Сіханчаолово» в Приморському краї, де був призначений головним інженером комбінату і потім — його директором. З 1945 року був на різних партійних посадах. До 1948 року був заступником секретаря Приморського райкому ВКП (б)

У 1948 році призначений директором споруджуваного виробничого секретного об'єкта № 96 по переробці уранових руд в місті Дніпродзержинськ Дніпропетровської області. У березні 1949 року за участю Михайла Аношкіна був зданий перший виробничий об'єкт і в кінці цього ж року завод досяг проектної потужності. У 1966 році секретний виробничий об'єкт № 96 отримав назву «Придніпровський хімічний завод». У 1967 році завод був нагороджений орденом Трудового Червоного прапора. Будучи першим директором цього заводу, організував переробку нового сировини, в результаті чого були значна збільшена випускається заводом,. На заводі був заснований випуск синтетичних сорбентом, мінеральних добрив, цирконію і золота. За видатні організаторські здібності неодноразово нагороджувався високими державними нагородами. За високі показники при виконанні планів п'ятирічки і випуску спеціальної продукції Придніпровським хімічним заводом був удостоєний в 1971 році звання Героя Соціалістичної Праці.

Обирався депутатом Дніпродзержинської міської ради та членом Дніпродзержинського районного комітету КПРС.

У 1975 році вийшов на пенсію. Помер 3 жовтня 1995 року.

Нагороди[ред.ред. код]

Пам'ять[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Богуненко Н. Н., Пелипенко А. Д., Соснін Г. А. Аношкін Михайло Прокопович // Герої атомного проекту. — Саров : Росатом, 2005. — С. 46 - 47. — ISBN 5-9515-0005-2.
  • Головний спеціаліст, Дальполіметалл, № 16 (50), 8 травня 2013

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

 Аношкін Михайло Прокопович. // Сайт «Герои страны» (рос.).