Ансоатегі
Ансоатегі | |||||
---|---|---|---|---|---|
ісп. Estado Anzoátegui | |||||
| |||||
Панорама Пуерто ла Круз | |||||
Девіз: Tumba de sus tiranos (укр. Гробниця тиранів) | |||||
Адм. центр | Барселона | ||||
Країна | Венесуела | ||||
| |||||
Офіційна мова | Іспанська | ||||
Населення | |||||
- повне | 1 477 900 (2007) (8) | ||||
- густота | 34,13 (16) | ||||
Площа | |||||
- повна | 43 300 км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 292 м | ||||
- мінімальна | 292 м | ||||
Часовий пояс | −4:30 | ||||
Дата заснування | 1909 | ||||
Вебсайт | venezuelatuya.com/estados/anzoategui.htm | ||||
Код ISO 3166-2 | VE-B | ||||
| |||||
| |||||
|
Ансоа́тегі (ісп. Estado Anzoátegui) — один із 23 штатів Венесуели, розташований в північно-східному регіоні країни. Ансоатегі добре відомий своїми прекрасними пляжами, які приваблюють багато туристів. Його узбережжя складається з єдиного пляжу довжиною близько 100 км. Адміністративний центр штату — місто Барселона. Площа штату становить 43 300 км², населення — 1 477 900 чоловік (станом на 2007 рік).
Штат названий на честь великого героя венесуельської незалежності, Хосе Антоніо Ансоатегі (1789-1819), він має свою власну історію. Місто Барселона, яке в даний час є столицею штату, було засноване в 1677 році. Теперішня площа Ансоатегі входила до складу провінції Кумана, яка була частиною Венесуели, поряд з іншими провінціями. У 1810 році він був відділений від провінції.
Ансоатегі розташований в північно-східній частині країни і межує з штатами Монагас і Сукре на схід, Болівар на півдні, Гуарико на захід, Міранда на північному заході та Карибським морем на півночі.
В економіці Ансоатегі домінує головний ресурс Венесуели — нафта. Тут розташовані офіси компанії «Complejo Petroquímico de Jose», одного з найбільших нафтохімічних підприємств у Латинській Америці. Тим не менш, у штаті також процвітає рибальство і туризм.
- Анако (Анако)
- Арагуа (Арагуа де Барселона)
- Дієго-Баутіста-Урбанеха (Лечерія)
- Фернандо-де-Пеняльвер (Пуерто-Піриту)
- Франсіско-де-Кармен Карвахаль (Валле-де-Гуанапе)
- Франсіско-де-Міранда (Паріягуан)
- Гуанта (Гуанта)
- Індепенденсія (Соледад)
- Хосе-Грегоріо-Монагас (Мапіре)
- Хуан-Антоніо-Сотільйо (Пуерто-ла-Крус)
- Хуан-Мануель-Кахігаль (Оното)
- Лібертад (Сан-Матео)
- Мануель-Езеккіль-Брусуал (Кларінес)
- Педро-Марія-Фрейтес (Кантаура)
- Піриту (Піриту)
- Сан-Хосе-де-Ганіпа (Сан-Хосе-де-Ганіпа / Ель-Тігрито)
- Сан-Хуан-де-Капістрано (Бока-де-Учире)
- Санта-Ана (Санта-Ана)
- Симон-Болівар (Барселона)
- Симон-Родрігес (Ель-Тігре)
- Сер-Артур-Макгрегор (Ель-Чапарро)
Текст: Енріке Перес Валенсія. Музика: Сезар Рамірес Гомес
Coro
Ayer fuiste pujante y altiva,
En la lucha sangrienta y tenaz;
más ya, patria te ciñes la oliva;
y hoy tu gloria se funda en la paz. I
¡Patria ilustre! tus hijos recuerdan
con orgullo la trágica lucha:
¡aun parece que en torno se escucha
el tremendo rugir del cañón!
Fue la prueba temible tan larga,
que la sangre a torrentes vertiste,
y en la homérica lid te creciste,
esforzando el marcial corazón.
II
En los brazos de insignes guerreros,
Con Anzoátegui, Freites, Monagas,
arrasaste las bélicas plagas
y te erguiste triunfante doquier;
En la liza feral y gloriosa
Contra Iberia de heroica porfía,
tuya fue la postrer bizarría;
tuya fue la victoria postrer.
- Офіційна сторінка [Архівовано 29 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Ансоатеґі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.