Антоніо Гусман Фернандес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антоніо Гусман Фернандес
ісп. Antonio Guzmán Fernández‎‎‎‎
Antonio Guzmán.jpg
Прапор
49-й Президент Домініканської Республіки
16 серпня 1978 — 4 липня 1982 року
Попередник: Хоакін Балагер
Наступник: Хакобо Махлута Асар
 
Партія: Dominican Revolutionary Party[d]
Рід занять: бізнесмен[d] і політик
Народження: 12 лютого 1911(1911-02-12)
Консепсьйон-де-ла-Вега
Смерть: 4 липня 1982(1982-07-04) (71 рік)
Санто-Домінго
Дружина: Рене Кланг Авеліно

Сильвестре Антоніо Гусман Фернандес (ісп. Silvestre Antonio Guzmán Fernández; 12 лютого 1911 — 4 липня 1982) — домініканський політик і бізнесмен, президент країни з 1978 до 1982 року.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у місті Консепсьйон-де-ла-Вега. Там же закінчив початкову й середню школу. 1939 одружився з Рене Кланг Авеліно, дочкою француза та бразилійки, від шлюбу з якою народилось двоє дітей[1].

Гусман займався експортом фруктів і невдовзі став заможним землевласником. Будучи одним із перших членів заснованої Хуаном Бошем Домініканської революційної партії, Гусман обіймав посаду секретаря сільського господарства в кабінеті Боша 1963 року. У травні 1966 був кандидатом на посаду віце-президента від своєї партії. Утім вибори виграв Хоакін Балагер.

1974 року Гусман уже сам брав участь у президентських перегонах як кандидат від об'єднаної опозиції. Однак його кандидатуру було знято, оскільки Балагер змінив правила проведення виборів.

Президентство[ред.ред. код]

Знову балотувався на пост президента 1978 року, а його суперником знову був Балагер. Коли під час підрахунку голосів стала очевидною тенденція на користь Гусмана, військовики призупинили підрахунок. Тим не менше, на тлі активних протестів у країні й сильного тиску з-за кордону підрахунок голосів відновився. Таким чином, Балагер вперше не зміг перемогти у виборчій кампанії, а в історії Домініканської Республіки вперше відбувся мирний процес передачі влади чинним президентом опозиційному кандидату.

Політичний план Гусмана полягав у поступовому реформуванні соціально-економічного життя Домініканської Республіки, одночасно він намагався безпосередньо взаємодіяти зі Збройними силами, які мали можливість чинити сильний політичний тиск. Задля здобуття контролю над армією Гусман перепризначав та звільнював з військових посад тих, хто не підтримував його політику, паралельно призначаючи на високі пости молодих офіцерів, лояльних до його курсу. Окрім того, Гусман створював офіційні заклади з підготовки й навчання офіцерського складу.

Політичні плани Гусмана обмежувались більшістю Національного конгресу, що складалась із членів Реформістської партії Балагера.

До досягнень президентства Гусмана відносять покращення системи громадського транспорту в країні, збільшення мінімального розміру оплати праці. Але навіть при тому, що Гусман провів цілу низку реформ, за часів його правління спостерігався економічний спад, який ще більше поглибив ураган Девід 1979 року.

Самогубство[ред.ред. код]

Гусман покінчив життя 4 липня 1982 року, перебуваючи у власному кабінеті в Національному палаці[2]. Віце-президент Хакобо Махлута Азар став чинним президентом і виконував його обов'язки упродовж решти 43 днів з чотирирічного терміну.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Doña Renée Klang de Guzmán Fernández. rsta.pucmm.edu.do. Процитовано 2015-01-18. 
  2. Antonio Guzmán Fernández. Encyclopædia Britannica. Процитовано 2015-01-18. 


Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.