Улісес Еро
| Улісес Еро ісп. Ulises Heureaux | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1 вересня 1882 — 1 вересня 1884 року | |||
| Попередник: | Фернандо Артуро де Меріньйо | ||
| Наступник: | Франсіско Грегоріо Білліні | ||
| |||
| 6 січня 1887 — 27 лютого 1889 року | |||
| Попередник: | Алехандро Восс-і-Хіль | ||
| Наступник: | Мануель Марія Готьє | ||
| |||
| 30 квітня 1889 — 26 липня 1899 року | |||
| Попередник: | Мануель Марія Готьє | ||
| Наступник: | Венцеслао Фігейрео | ||
| Народження: |
21 жовтня 1845 Сан-Феліпе-де-Пуерто-Плата | ||
| Смерть: |
26 липня 1899 (53 роки) Мока | ||
| Поховання: | St. James the Apostle Cathedral, Santiago de los Caballerosd | ||
| Країна: | Домініканська Республіка | ||
| Партія: | Blue Partyd | ||
| Батько: | Д'Ассас Еро | ||
| Мати: | Хосефа Ліберт | ||
Улісес Іларіон Еро Ліберт (21 жовтня 1845 — 26 липня 1899) — домініканський політичний діяч, тричі президент країни.
Усунув від влади президента Грегоріо Луперона і встановив в країні диктаторський режим. Піднесення Домінікани ха правління Еро було пов'язане із зростанням виробництва цукру, за обсягами якого держава швидко вийшла на провідні позиції у світі. Цукрові заводи належали переважно іноземцям — американцям, німцям, італійцям, пуерториканцям, кубинцям. Працювали на них здебільшого мігранти з інших Антильських островів і араби — їм можна було платити менше, не дбаючи про умови праці та соціальний захист.
Ще більше стабільність режиму Еро залежала від зовнішніх запозичень, які надавалися Домінікані в розрахунку на доходи від «цукрового буму». Але наприкінці XIX сторіччя ціни на цукор почали падати. Щоб розхрахуватися з боргами, диктатор змушений був віддати контроль над митними зборами американській приватній компанії. Втім, і це не допомогло. Еро перейшов до прямого рекету великих власників і неконтрольованого друку грошей, що спричинило численні банкрутства. Підприємці змовилися між собою і вбили диктатора[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мустафін О. Халепи, що визначили долю народів. Х., 2021, с.176-177
Джерела[ред. | ред. код]
- Martínez-Vergne, Teresita Nation and Citizenship in the Dominican Republic (University of North Carolina Press: Chapel Hill, N.C., 2005)
- Moya-Pons, Frank Dominican Republic: A National History (Hispaniola Books: New Rochelle, NY, 1995)
- Rodman, Selden Quisqueya: A History of the Dominican Republic (University of Washington Press: Seattle, 1964)
| ||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |