Аон центр
| Аон центр Aon Center | |
|---|---|
 | |
| Інформація | |
| 41°53′07″ пн. ш. 87°37′17″ зх. д. / 41.885277777805775656° пн. ш. 87.62138888891678334° зх. д.Координати: 41°53′07″ пн. ш. 87°37′17″ зх. д. / 41.885277777805775656° пн. ш. 87.62138888891678334° зх. д. | |
| Розташування | Чикаго, США |
| Країна |
 США[1] |
| Статус | Збудовано |
| Стиль | модерна архітектура |
| Завершено | 1972 |
| Відкрито | 1973 |
| Використання | офіси |
| Висота | |
| Дах | 346 м |
| Технічні деталі | |
| Кількість поверхів | 88 |
| Загальна площа | 334,448 м² |
| Вартість | $ 120 млн. |
| Інше | |
| Архітектор | Едвард Стоун |
| Власник | Piedmont Office Realty Trust |
 | |
 Аон центр у Вікісховищі | |
Аон центр (англ. Aon Center) — хмарочос в Чикаго, США. Висота будинку 346 метрів і він є третім за висотою будинком Чикаго, п'ятим в США та 21 у світі. В будинку 88 поверхів, з них 5 знаходяться під землею і 83 над землею.
Будинок обладнаний спеціальними сталевими фермами з V-образними палями по периметру, щоб ефективніше протистояти землетрусам, поривам вітру й мінімізувати кривизну опор, а також надати більше простору всередині будинку. Такий вид конструкції був використаний у Всесвітньому торговому центрі в Нью-Йорку.
Історія[ред. | ред. код]
Наприкінці 60-х років компанія Standard Oil Company of Indiana прийняла рішення про будівництво нової штаб-квартири у Чикаго. Будівництво було розпочато в 1970 році і в 1972 було завершено. На момент завершення будівництва він став найвищим хмарочосом міста і його висота дорівнювала 346 метрам, проте цей статус він утримував не довго і вже через рік його відібрав Вілліс Тауер з висотою 527 метрів.
При облицюванні хмарочосу було використано 43,000 плит каррарського мармуру. Він став найвищим у світі будинком з мармуровим облицюванням. В 1974 році одна з мармурових плит відвалилася і пробила в прилеглому Prudential Center Annex дах. Після цього випадку була проведена інспекція, котра виявила велику кількість тріщин в облицюванні. Для вирішення проблеми були використанні металеві стрічки, котрі були розвішані по периметру будівлі для зупинки падіння мармуру.[2] Проте це було тимчасове вирішення проблеми і в 1990 — 1992-х роках будинок було заново облицьовано білим гранітом, це обійшлося більше ніж у 80 млн. доларів.[3] Знятий мармур був використаний для прикрашення нафтопереробного заводу в Білій Індіані.[4]
У 1985 році компанія Standard Oil Company of Indiana змінила назву на Amoco, в той же час була змінена назва будинку з Standard Oil Building на Amoco Building. У 1988 році будинок було продано Blackstone Group, сума угоди не була оголошена, проте за оцінкою експертів вона склала приблизно 440 млн доларів.[2] Пізніше будинок викупила корпорація Аон, котра 30 грудня 1999 року змінила назву хмарочосу на Аон центр.[5] В травні 2003 року Real Estate Investment Trust, Inc. викупила будинок за 475 млн доларів.[6] 10 серпня 2007 року компанія Real Estate Investment Trust, Inc. змінила назву на Piedmont Office Realty Trust, Inc.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ а б Aon Center. Glass Steel and Stone. Архів оригіналу за 26 серпня 2007. Процитовано 30 червня 2009.
- ↑ Two buildings, two cities, one problem. The Globe and Mail. 12 червня 2007. Процитовано 30 червня 2009.
{{cite web}}: Недійсний|deadurl=404(довідка) - ↑ Aon Center, Chicago. Emporis. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 30 червня 2009.
- ↑ ADVISORY/Chicago Landmark Office Tower Officially Renamed Aon Center During Unveiling Ceremony. Business Wire. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 30 червня 2009.
- ↑ Trophy Building Sale Sets New Record. Miller Cicero, LLC. Архів оригіналу за 18 травня 2007. Процитовано 30 червня 2009.
- ↑ Wells REIT Changes Name to Piedmont Office Realty Trust. Piedmont Office Realty Trust, Inc. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 30 червня 2009.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аон центр |
- Аон центр на Emporis.com [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Аон центр на SkyscraperPage.com [Архівовано 27 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)