Аратинга червонощокий
| Аратинга червонощокий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
,_Bioparc_de_Dou%C3%A9-la-Fontaine.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Psittacara mitratus (Tschudi, 1844) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Conurus mitratus Aratinga mitrata | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Арати́нга червонощокий[2] (Psittacara mitratus) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає в Андах.
Довжина птаха становить 34-38 см. Забарвлення переважно зелене, на обличчі і стегнах червоні плями. Хвіст відносно довгий. Навколо очей плями білої голої шкіри. Дзьоб міцний, роговий. У молодих птахів червоні плями в оперенні відсутні[3][4].
Виділяють три підвиди:[5]
- P. m. chlorogenys (Arndt, 2006) — Анди в північному і центральному Перу;
- P. m. mitratus (Tschudi, 1844) — Анди в південному Перу, Болівії і північно-західній Аргентині;
- P. m. tucumanus (Arndt, 2006) — Анди на північному заході Аргентини (Тукуман, Кордова).
Червонощокі аратинги мешкають в Перу, Болівії і Аргентині. Також вони були інтродуковані на півдні Флориди, в Каліфорнії та на Гаваях[6][7]. Червонощокі аратинги живуть у вологих гірських тропічних лісах та у високогірних чагарникових заростях. Зустрічаються зграями до 100 птахів, на висоті від 1000 до 3000 м над рівнем моря. Іноді в місцях ночівлі можуть зібратися до 2000 птахів. Живляться насінням, горіхами і плодами. Гніздяться в тріщинах серед скель, іноді в дуплах дерев. В кладці 2-3 яйця.
- ↑ BirdLife International (2016). Psittacara mitratus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 10 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Schulenberg, T., D. Stotz, D. Lane, J. O'Neill, & T. Parker III. 2007. Birds of Peru. Christopher Helm. ISBN 978-0-7136-8673-9
- ↑ Fjeldså, J., & N. Krabbe. 1990. Birds of the High Andes. Zoological Museum, Copenhagen. ISBN 87-88757-16-1
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 вересня 2022.
- ↑ Garrett, K. L. 1997. Population Status and Distribution of Naturalized Parrots in Southern California. Western Birds 28: 181-195
- ↑ Threats to Birds - Introduced Parrots in Hawaii. [Архівовано 2015-07-11 у Wayback Machine.] American Bird Conservancy. Accessed on 15 January 2008.
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |