Аристарх (цар Колхиди)

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Аристарх.

Аристарх
Народився	невідомо
Помер	48 до н. е.
Діяльність	аристократ, член королівської родини
Знання мов	давньогрецька
Титул	цар Колхіди
Термін	65—48 роки до н. е.
Попередник	Мітрідат VI Евпатор
Наступник	Фарнак I
Медіафайли у Вікісховищі

Аристарх (дав.-гр. Αρίσταρχος; д/н —48 до н. е.) — цар Колхіди у 65—48 до н. е. роках.

Життєпис

Про його походження нічого невідомо. У 65 році до н. е. під час руху Гнея Помпея Великого на чолі римських військ Кавказом було завдано поразки військ понтійського царя Мітрідата VI. Ймовірно Аристарх був представником греко-колхської знаті, що підтримала Помпея. Останньому сприяв поваленню понтійського намісника Моаферн. Слідом за цим поставлено римлянами царем Колхіди. Церемонія відбулася у Фазісі.

Аристарху протягом 65—64 років до н. е. довелося боротися з Олтаком, що оголосив себе колхідським царем. В Амісі під орудою Помпея відбулися збори колхських династів, де останні визнали владу Аристарха. Гней Помпей розглядав цього царя радше як повіреного в римських інтересах і майбутнього політичного співрозмовника, ніж те, що цей крок був важливий для проведення його внутрішньої політики в країні.

Втім, згодом Аристарх зумів істотно зміцнити свою владу, послабили самостійність місцевих володарів та пустити в обіг монети з легендою ΑΡΙΣΤΑΡΧΟΝ ΤΟΝ ΕΠΙ ΚΟΛΧΙΔΟΣ. Столицю переніс до Діоскуріади. У 50-х роках до н. е. зумів відродити економіку країни, пожвавити торгівлю, особливо завдяки залученню римських купців.

У 49 році до н. е. під час громадянської війни Гнея Помпея Магна з Гаєм Юлієм Цезарем, цар Аристарх підтримав першого. Втім після загибелі Помпея у 48 році до н. е. до Колхіди вдерся Фарнак, цар Боспору. Аристарх вимушений був вести важку війну, в якій зрештою зазнав поразки й загинув.

Джерела

• App. Mithr. 114
• Eutrop. 6. 14. 1
• Очерки истории Грузии: В 8-и т.; АН ГССР, Ин-т ист., археол. и этнографии — Тб. 1989 (рос.)
• Джемал Гамахария. Абхазия с древнейших времен до наших дней. Изд-во Интелекти, Тбилиси, 2009 (рос.)