Аркадій (Карпинський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єпископ Аркадій
Аркадий (Карпинский).jpeg
 
Ім'я при народженні: Аркадій Костянтинович Карпинський
Народження: 26 січня 1851(1851-01-26)
Україна Україна Новоград-Волинський
Смерть: 17 (30) серпня 1913(1913-08-30) (62 роки)
Новгородська губернія
Чернецтво: 20 березня 1893
Єп. хіротонія: 6 жовтня 1896

Єпископ Аркадій (в миру Аркадій Костянтинович Карпинський; 26 січня 1851, Новоград-Волинський — †17 (30) серпня 1913, Новгородська губернія) — український релігійний та освітній діяч у Російській імперії. Християнський місіонер у Киргизстані та Узбекистані. Ректор Могилівської духовної семінарії.

Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї священика. Навчався в Дерманському духовному училищі.

1873 — закінчив Волинську духовну семінарію; 28 червня 1877 — закінчив Московську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я.

Мав право викладати в будь-якій духовній семінарії зі ступенем магістра.

18791889 — викладав катехізис та літургіку (у 18811885 географію) у 3-4 класах Клеванського (колишнього Дерманського) духовного училища.

У вересні 1879 — влаштував гуртожиток для єпархіально-коштних учнів, 1 листопада 1879 відкрив лікарню для учнів, поповнив бібліотеку. За клопотання викладачів Клеванського духовного училища від 10 вересня 1881 А. К. Карпинському оголошена подяка, затверджена резолюцією архієпископа Волинського Димитрія (Муретова).

1879 — наказом Сенату затверджений у чині надвірного радника, у 1883 — Колезький радник, у 1887 — статський радник.

1884—1889 — голова будівничого комітету Клеванського духовного училища. У 1888 влаштував при училищі храм.

На початку 1887 — став удівцем.

Указом Синоду від 5 вересня 1889 — призначений на посаду інспектора Могилівської духовної семінарії, одночасно викладав Священне Писання у 5-му класі семінарії.

1891—1893 — ректор Могилівської духовної семінарії.

20 березня 1893 — пострижений у чернецтво з іменем «Аркадій» на честь преподобного Аркадія Константинопольського. 21 березня рукопокладений в ієродиякони, 25 березня — в ієромонаха.

20 березня — 6 вересня 1893 — член Могилівської єпархіальної училищної ради, 25 жовтня 1893 — травень 1895 — голова ради.

Рішенням Синоду 6 вересня [1893]] призначений ректором Волинської духовної семінарії, але через місяць затверджений ректором Могилевської духовної семінарії.

17 жовтня зведений у сан архімандрита й очолив Єпархіальну училищну раду.

26 травня 1895 — ректор Новгородської духовної семінарії. З 14 червня — настоятель Антонієва Римлянина монастиря. Виконував обов'язки цензора Новгородських єпархіальних відомостей. Був товаришем голови ради Новгородського єпархіального братства св.. Софії.

16 вересня 1896 — призначений єпископом Балахнінським, вікарієм Нижньогородської єпархії, настоятелем нижньогородського Печерського монастиря.

6 жовтня 1896 — хіротонія.

Був головою Нижньогородської єпархіальної училищної ради, нижньогородських єпархіальних братств св. хреста та св. благовірного княза Георгія.

9 листопада 1897 — єпископ Туркестанський та Ташкентський.

19 травня 1898 — 22 лютого 1903 — дійсний член імператорського Палестинського товариства.

11 листопада 1901 — голова Туркестанського єпархіального комітету Православного місіонерського товариства.

На прохання єпископа Аркадія, Синод дозволив корінним жителям краю, мусульманам відвідувати в їхніх національних костюмах православні храми під час богослужінь.

Стараннями Аркадія в єпархії було відкрито 22 нових приходи, 20 приходських шкіл, облаштований чоловічий Ісик-Кульський монастир.

19 вересня 1901 — жіноча Ташкентська Миколаївська община отримала статут гуртожитного монастиря — першої в Туркестані жіночої обителі.

18 грудня 1902 — єпископ Рязанський та Зарайський.

Під час російсько-японської війни виступав ініціатором збору коштів на потреби фронту.

У липні 1906 звільнений від управління єпархією на 2 місяці у зв'язку із хворобою. 1 жовтня відпустка була продовжена на місяць. Наказом Синоду від 3 листопада 1906 звільнений на покій до Валдайського Іверського монастиря.

Помер 17 серпня у Валдайському Іверському монастирі.

Посилання[ред. | ред. код]