Аспартатамінотрансфераза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стереозображення аспартатамінотрансферази, отриманої з клітин курчати

Аспартатамінотрансфера́за (АСТ, АсАТ; також глутамат оксалоацетат трансаміназа) — ендогенний фермент з групи трансфераз, підгрупи амінотрансфераз (трансаміназ), широко використовуваний в медичній практиці для лабораторної діагностики уражень міокарда (серцевого м'яза) і печінки.

Синтезується внутрішньоклітинно, і в нормі лише невелика частина цього ферменту потрапляє в кров. При пошкодженні міокарда (наприклад, при інфаркті міокарда), печінки (при гепатитах, цирозі печінки) в результаті цитолізу (руйнування клітин) цей фермент потрапляє в кров, що виявляють лабораторними методами:

  • колориметричний — у ммоль/л/год;
  • кінетичний[1] у автоматичних та напівавтоматичних аналізаторах — в одиницях активності U/l, МО/л.

Підвищення активності АСТ, що перевищує за рівнем підвищення активності АЛТ, характерно для ураження серцевого м'яза, а якщо показник активності АЛТ вище, ніж АСТ, то це, як правило, свідчить про цитоліз.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Базується на залежності швидкості хімічної реакції від концентрації реагуючих речовин.

Джерела[ред.ред. код]

  • Клінічна лабораторна діагностика: Навч. посіб. для мед. ВНЗ ІV рів. акред./ За ред. Б. Д. Луцика. — Медицина. — 2011. — 288 стор. ISBN : 978-617-505-129-0;