Гепатит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гепатит
Мікрофотографія клітин печінки, ураженої алкогольним гепатитом (один з варіантів перебігу алкогольної хвороби печінки)
Мікрофотографія клітин печінки, ураженої алкогольним гепатитом (один з варіантів перебігу алкогольної хвороби печінки)
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 K75.9
DiseasesDB 20061
MeSH D006505
Гепатит у Вікісховищі?

Гепати́т (грец. ἡπατῖτις від грец. ἥπαρ, «печінка») — загальна назва гострих та хронічних дифузних запальних захворювань печінки різної етіології.

Етіологія[ред. | ред. код]

Гепатит може бути зумовлене різними факторами (гепатотропними), що пошкоджують паренхіму печінки. Етіотропна класифікація гепатитів включає:

Гепатити інфекційного походження[ред. | ред. код]

Вірусні гепатити[ред. | ред. код]

Інші інфекційні хвороби[ред. | ред. код]

Токсичний гепатит[ред. | ред. код]

  • Гострий алкогольний гепатит
  • Алкогольна хвороба печінки
  • Медикаментозний гепатит
  • Гепатити при отруєнні різними хімічними речовинами.

Інше[ред. | ред. код]

Клінічні аспекти гепатитів[ред. | ред. код]

Виділяють дві основні форми клінічного перебігу гепатитів: гостру та хронічну.

Гостра форма[ред. | ред. код]

Гостра форма притаманна для вірусних гепатитів (А, Е, В), а також для алкогольних гепатитів, тих, які спричинюють певні токсичні речовини. При гострій формі розвитку гепатиту спостерігається помітне погіршення загального стану хворого, розвиток ознак загальної інтоксикації організму та порушення функції печінки, а також підвищення активності амінотрансфераз (АЛТ, АСТ) і рівня загального білірубіну і його фракцій.

Гострий гепатит, як правило, закінчується повним одужанням хворого, однак у деяких випадках спостерігається перехід гострої форми хвороби у хронічну.

Хронічна форма[ред. | ред. код]

Хронічна форма може розвиватися самостійно (наприклад, при хронічному отруєнні етиловим спиртом), або продовжувати розвиток гострого гепатиту, або одразу первинно формується, як при гепатиті C, та може тривалий час перебігати безсимптомно.

Один з найпоширеніших та виснажуючих проявів серед хворих гепатитом — це втома, універсальний симптом для усіх типів захворювань печінки, який не обов'язково корелює із гостротою хвороби печінки[3]. Відмічають стійке збільшення розмірів печінки, тупий біль у правому підребер'ї, непереносимість жирної їжі тощо. При хронічному гепатиті клітини печінки поступово заміщуються сполучною тканиною, так що у більшості випадків хронічний гепатит, що не лікували, призводить до розвитку цирозу печінки. Пацієнти з хронічним гепатитом схильні до високого ризику розвитку первинного раку печінки.

Основні принципи лікування[ред. | ред. код]

Велике значення має дотримання лікувального режиму — виключення алкоголю, контакту з гепатотоксичними речовинами і ліками, виключення значного фізичного і психоемоційного навантаження. Протипоказані жовчогінні препарати, анальгетики, транквілізатори, седативні засоби, фізіотерапевтичні процедури на область печінки, бальнеотерапія.

Хронічні вірусні гепатити B, С, D необхідно лікувати за допомогою противірусної терапії[4]. Лікування в нашій країні проводиться досвідченим інфекціоністом, існує державна програма лікування таких хворих.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Роль вірусів гепатиту G та інших на сьогодні обговорюється. Достовірних даних про їх одноосібну можливість у спричиненні гепатиту поки що не одержана.
  2. Ведучими проявами цих хвороб є інші симптоми та синдроми. Ураження печінки є одним з проявів
  3. Втома та хвороби печінки (гепатит)
  4. «Стандарти світової медицини». Діагностика та лікування гепатиту C

Джерела[ред. | ред. код]

  • Москаленко В. Ф., Сахарчук І. І., Дудка П. Ф., Тарченко І. П., Бодарецька О. І., Ільницький Р. І., Бондаренко Ю. М. Пропедевтика внутрішніх хвороб // За ред. В. Ф. Москаленка, І. І. Сахарчук. — К.: Книга плюс, 2007. — 632 с.
  • Внутрішня медицина: підруч. для студ. вищих мед. навч. закл. III—IV рівнів акредитації: у 3 т. // за ред. проф. К. М. Амосової. — К.: Медицина, 2008. — т.1 Хвороби системи кровообігу; Хвороби органів травлення; Хвороби крові і кровотворних органів. 1055 с. ISBN 978-966-8144-64-6

Література[ред. | ред. код]

  • Ш. Шерлок, Дж. Дули Заболевания печени и желчных путей (пер. с англ.) (под ред. З. Г. Апросиной, Н. А. Мухина). — 1999, М. «ГЭОТАР, Медицина». — 864 с. ISBN 5-88816-013-Х (рос.)
  • Гепатит. Профілактика. Лікування. Реабілітація / Скачко Б. Г. (Серія Шлях до здоров'я). — К.: ВСВ «Медицина», 2006. — 224 с. — ISBN 966-8144-27-9

Посилання[ред. | ред. код]